Понад 10 діб під сиренами: Київ переживає рекордну навалу дронів, а ППО випробовує нові перехоплювачі
Київ уже місяць живе у режимі майже безперервної повітряної тривоги через атаки російських реактивних БПЛА. Як повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на секретаря РНБО Ігоря Клименка, від 27 серпня у столиці зафіксували 235 повітряних тривог загальною тривалістю 261 година.
На тлі майже безперервних повітряних тривог у Києві чиновники й бізнес знову заговорили про мобільні укриття. Як повідомляє «Радіо Свобода», столиця вже має окремі приклади таких споруд, але місто досі не запустило повноцінне розгортання програми.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому за наявності коштів і визначених локацій у Києві досі бракує мобільних укриттів, хто їх уже встановлює та що кажуть фахівці про ефективність таких споруд.
Що відбувається з програмою
За даними «Радіо Свобода», ще торік Київ виділив майже 500 мільйонів гривень на перші 50 мобільних укриттів, однак районні держадміністрації кошти так і не освоїли. В кінці року гроші повернули до бюджету, а закупівлі, розміщені в Prozorro, скасували.
Депутат Київради Леонід Ємець назвав ситуацію так: «Гроші виділені, місця визначені, а укриттів немає».
За його словами, спочатку встановленню заважала відсутність єдиного стандарту, але після того, як уряд урегулював питання щодо таких конструкцій, формальних перепон не лишилося. Відповідальність за встановлення поклали на районні держадміністрації, які мали визначити локації та кількість споруд.
Ємець також зазначив, що в частини районів до цього підійшли формально: замість аналізу місць найбільшого скупчення людей пропонували ставити укриття біля зупинок без прив’язки до реальних потреб. Через це, за його словами, частину коштів не встигли використати в бюджетний період.
Чому тендери зірвалися
У матеріалі йдеться, що причин було кілька. Серед них – перерозподіл видатків у бюджеті, обмежені строки на проведення процедур через казначейство, а також проблеми з документами після набрання чинності нового ДСТУ. Окремо аудитори звертали увагу на можливі порушення в тендерах, зокрема в Голосіївському районі.
За оцінками «Київаудиту», у тендері на 11 укриттів можливі втрати бюджету могли становити від 19,6 до 31 мільйона гривень.
У Дніпровській РДА, зі свого боку, пояснили відсутність закупівель тим, що виробники мобільних укриттів не мали всіх потрібних підтвердних документів для сертифікації.
Що обіцяє міська влада
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що протягом місяця в місті почнуть встановлювати мобільні укриття на зупинках громадського транспорту. За його словами, першу партію – близько 40–50 споруд – мають розмістити там, де поблизу немає стаціонарних сховищ.
У «Київпастрансі» також повідомили про закупівлю 14 первинних мобільних укриттів для зупинок у столиці. Орієнтовна вартість тендера становить 45,2 мільйона гривень без податку на додану вартість, а одне укриття має вміщати до 50 людей.
Леонід Ємець стверджує, що кошти під укриття досі зарезервовані, а районні адміністрації отримали нове зобов’язання реалізувати проєкти. Водночас конкретні строки завершення робіт поки не називають.
Наскільки це ефективно
Експерт із безпеки Ігор Молодан наголошує, що мобільні укриття не рятують від прямого влучання, але можуть захистити людей від уламків і вибухової хвилі. Саме тому їх доцільно ставити у місцях масового перебування людей – біля зупинок, ринків, парків та АЗС.
На цьому тлі бізнес уже почав діяти самостійно. «Укрнафта» встановлює 13 бетонних укриттів на своїх автозаправних комплексах у Києві та області, а в компанії пояснили це системними атаками по цивільній інфраструктурі.
Окремо в матеріалі згадано, що в Херсоні мобільні укриття вже стали частиною повсякденної інфраструктури безпеки, а Європейський Союз продовжує фінансувати такі проєкти в Україні, зокрема для шкільних маршрутів у прифронтових регіонах.
Що вже є в Києві
За кілька років у столиці з’явилися лише два мобільні укриття, і обидва встановив бізнес. Одне з них розмістили в парку «Наталка» на Оболоні, інше – на Лісовому масиві в Деснянському районі.
У Київській школі економіки розповіли, що їхнє укриття відкривається автоматично під час тривоги, має вентиляцію, кондиціонування, Wi-Fi, аптечки, вогнегасники та інші базові зручності. Водночас користуються ним не так активно, як очікувалося, а жителі району звертають увагу на проблему догляду за такими спорудами.
«Я не часто буваю саме біля цієї зупинки і ще не користувалася укриттям. З нього зробили туалет. Попри це, я хочу, щоб у нас з'явилося більше таких укриттів, просто має бути комунальне підприємство, яке буде за ними доглядати», – сказала жителька Лісового масиву Влада Грубич.
Чому тема стала гострою саме зараз
Київ уже місяць живе в режимі майже безперервних тривог через атаки російських реактивних БПЛА. На цьому тлі будь-яка дискусія про укриття перестала бути суто технічною – вона напряму стосується того, чи матимуть люди шанс сховатися хоча б від уламків і вибухової хвилі.
Водночас історія з мобільними укриттями показує типову для столиці проблему: рішення ухвалюють, кошти виділяють, а на етапі реалізації все впирається в бюрократію, тендери та розмиту відповідальність між міською владою і районними адміністраціями.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що у Києві вже давно бракує системного підходу до безпеки в умовах повітряних атак, а мобільні укриття залишаються радше точковим рішенням, ніж повноцінною міською мережею захисту. Матеріали на цю тему видання неодноразово пов’язувало з проблемою доступності сховищ у житлових районах і біля місць масового скупчення людей.
