Війна поруч: у польському Любліні виють сирени та терміново інвентаризують бомбосховища
Польща витрачає рекордні відсотки бюджету на танки й літаки, але раптом з'ясувала, що звичайним людям під час обстрілів ховатися майже ніде. Як повідомляє видання The Financial Times, у прикордонних містах сусіди вже щосили вчаться реагувати на тривоги й шукають укриття.
У польському Любліні, що за 100 кілометрів від українського кордону, через російську загрозу посилюють протиповітряну оборону та готують укриття, пише Financial Times.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як війна Росії проти України змінює життя не лише українців, а й мешканців прикордонних регіонів Польщі.
Сирени, тривоги й закритий аеропорт
У місті вже звикли до екстрених сповіщень на телефонах, гуркоту винищувачів у небі та регулярних пауз у роботі цивільної авіації. За вересень місцевий аеропорт шість разів призупиняв рейси, щоб дати змогу працювати військовій авіації.
Польська влада посилила бойову готовність у Люблінському та Підкарпатському воєводствах після інтенсивніших російських ударів по заходу України. Місцеві посадовці визнають, що надмірна кількість попереджень може з часом притупити увагу людей до реальної небезпеки.
Мільярди на оборону, але не на цивільний захист
Цього року Польща спрямувала на оборону майже 5% валового внутрішнього продукту, однак система цивільного захисту досі потребує модернізації. У Любліні наразі є лише одне герметичне укриття на 200 людей, здатне захистити від хімічної зброї та радіоактивних частинок.
Протягом трьох років у місті планують модернізувати ще 101 укриття. За оцінками місцевої влади, підземні паркінги та інші споруди можуть прихистити понад 450 тисяч людей у разі атак дронів, але укриття, розраховані на сильніші ракетні удари, здатні прийняти лише 38 тисяч мешканців.
До кінця року у Любліні планують повністю покрити місто системою сирен: зараз їх чують приблизно 70% населення.
Patriot, «Східний щит» і «стіна з дронів»
У жовтні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про розгортання батарей протиповітряної оборони Patriot поблизу аеропорту Любліна. У регіоні також планують створити вертолітну базу та додаткові підрозділи для боротьби з безпілотниками.
Крім того, Варшава реалізує два масштабні оборонні проєкти: «Східний щит» за 2,3 млрд євро, який передбачає загородження та протитанкові рови вздовж 700 кілометрів східного кордону, та «Стіна з дронів» за 3,5 млрд євро – систему протидії безпілотникам із 18 мобільних батарей.
Водночас місцева влада побоюється, що посилення військової присутності та загроза конфлікту можуть відлякувати інвесторів. «Інвестори оцінюють безпеку регіону, тому зараз у нас є багато причин для занепокоєння, зокрема через можливі економічні втрати. Ризик війни з Росією ніколи не буде привабливим», – наголосив мер Вонвольниці Марцін Лагуна.
Європа дедалі ближче до війни на своїй території
У матеріалі Financial Times підкреслюється, що для мешканців східної Польщі війна вже перестала бути абстрактною подією по той бік кордону. Люди навчаються реагувати на тривоги, запам’ятовують маршрути до укриттів і знову повертаються до практик, які вважалися пережитком холодної війни.
Подібні кроки вживають не лише в Польщі. Румунія раніше звинуватила Росію у спробі диверсії на одному з заводів на своїй території, а президент Нікушор Дан назвав такі дії частиною гібридної війни проти Європи.
Бек у цій історії простий: після вторгнення Росії в Україну сусідні держави НАТО змушені нарощувати військові бюджети, переформатовувати цивільний захист і готуватися до сценаріїв, які ще кілька років тому здавалися малоймовірними. Для прикордонних регіонів це вже не теоретичне моделювання, а щоденна адміністративна й побутова рутина.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що у країнах ЄС дедалі активніше обговорюють наслідки російської війни для власної безпеки та економіки, а також посилення оборонних програм уздовж східного кордону.
