Виходити по одному. Як відбуваються суди по Єфремову і компанії

Апеляцію по Єфремову перенесли на післязавтра / Без Табу

Два суди щодо колишніх «регіоналів», Олександра Єфремова та Володимира Медяника, демонструють дві речі. Перша: тих, кого підозрюють у сепаратизмі, зараз відпускати не заведено. Друга: у цих людей теж є адвокати, які не забудуть згадати про процесуальні порушення, мораль та права людини.

Медяника, щодо якого багато сподівань на покази по Єфремову, залишили під вартою до 4 жовтня. Апеляцію щодо обрання запобіжного заходу для Єфремова, щодо якого просто багато всяких сподівань, перенесли на 10 серпня, бо суд та прокурори не встигли ознайомитися з матеріалами.

Володимир Медяник, за словами земляків, встиг побути і в лавах «Нашої України», і в КПУ, і у Партії регіонів. Чимось схоже на харківського сепаратиста Андрія Бородавку, про якого ми нещодавно розповідали – той займався у Харкові медіапровокаціями, потім переховувався у Росії, доки його не депортували прямо в руки СБУ.

Прокурор зазначив, що свідки, які давали покази щодо Медяника, мешкали на території Луганської області та були безпосередніми очевидцями дій проросійських сепаратистів. Також є відео сесій облради, мітингів, виступи народних депутатів на засіданнях Держдуми РФ, що підтверджують причетність Медяника.

Крім того, за твердженням прокурора, свідки говорили, що є загроза їхньому життю і здоров’ю, деяким через це змінювали анкетні дані. Дії, які інкримінуються Медянику, були вчинені разом з іншими людьми, які зараз за межами країни, і він також може спробувати виїхати до Луганська, до Криму або за кордон. Через те, що Медяник може впливати на свідків, знищувати докази або втекти, прокуратура вимагала взяти його під варту на два місяці, зрештою суд і підтримав це клопотання. Проти Медяника, як і проти Єфремова, напевно, зіграло те, що застава у цьому випадку не передбачена, а відпустити зовсім і просто так – збурити гнів народний.

Повідомлення про підозру, за словами прокурора, направили Медянику поштою на єдину офіційну адресу, яку могли знайти – на Хрещатику. Потім отримали інформацію, що він перебуває у квартирі на вулиці Кропивницького. Але він понад 20 годин відмовлявся виходити – підозрюють, що знищував докази, бо кілька разів виходили люди з пакетами.

Адвокат Євген Солодко, який до речі, захищає і Єфремова, зазначив, що силовики не мали права зайти у квартиру за адресою, яка відрізнялася від зазначеної в ухвалі. І нібито таке неспівпадіння створили свідомо, щоб довести, що Медяник ховається від слідства.

За словами адвоката, зібрані покази свідків є недостатніми для обвинувачення, у тексті є посилання на третіх осіб, але ці особи не допитані, а деякі покази зібрані у інших кримінальних провадженнях, що підзвітні СБУ, а не ГПУ.

Серед інших тенденцій, які можна спостерігати на судах по «сепаратистських справах», навіть ще на стадії обрання запобіжного заходу – звичайно, посилання на Європейський суд з прав людини. Що з цим робити, невідомо, але це не дуже здорова ситуація, коли на один прецедент посилаються всі підряд, а водночас «прості смертні» зі своїми справами для ЄСПЛ часто не надто не цікаві, і важливість справи для розгляду на такому рівні треба ретельно доводити. У відповідь на згадку про ЄСПЛ прокуратурі, до речі, можна було б згадати про Гаагу та злочини проти людяності. Навіть при тому, що в нас поки що не ратифікований Римський статут – це така штука, що дозволить одного прекрасного дня говорити про Гаагу не на рівні декларацій.

Також популярні риторичні питання про те, чи в нас Північна Корея, чи демократія – в залежності від того, яким буде судове рішення. Люблять згадувати і про війну на Сході, і про те, що фігурант – теж переселенець і постраждалий, що вже взагалі ні в які ворота. Модно згадувати про мораль, етику і стан здоров’я: адвокат Медяника навіть долучав грамоти та нагороди від УПЦ КП, а також медичні довідки – правда, не конкретизуючи, на що саме хворіє його підзахисний.

Щодо Єфремова, то поки що обійшлося без довідок – навіть адвокат Олександр Мельников не захотів коментувати тримання підзахисного у відділі забезпечення слідчої частини СБУ і зазначив, що той на умови не скаржиться, незважаючи на вік та стан здоров’я. Якось навіть дивно, що поки що обходиться у цих судових розглядах без крапельниць та гіпертонічних кризів.

Виступ Володимира Медяника у суді був схожий на виступ Єфремова – за його версією все було навпаки: на зміну кордонів він не посягав, терористів не підтримував, а приїжджав до Луганська як народний депутат вести перемовини із бойовиками, щоб склали зброю та звільнили будівлю СБУ.

Але зрештою – арешт на два місяці. Це якось було схоже на піддавки - бо навіть суто арифметично аргументів у захисту, зокрема на тему процесуальних порушень, було більше, а чітких контраргументів так і не пролунало. І це небезпечно, бо розслабляє, і може статись, що одного разу набереться критична маса ляпів, якою захист може скористатися.

На відміну від попереднього судового засідання по Єфремову, апеляція пройшла якось більш-менш тихо, у супроводі лише 10-15 активістів з мережі «Вільні люди» під вікнами судової зали. Під судом по Медянику взагалі було три з половиною людини і колонка з музикою. Роль обуреної громадськості на судовому засіданні по Єфремову виконав за всіх один дідусь, що відчайдушно прокричав до нього у клітку свою пропозицію посидіти 15 років. Інші пікетувальники якось дуже загально відповідали на питання щодо конкретних постраждалих від дій Єфремова. Хоча збирати конкретні історії – саме час. Бо це і про рівень виходу на Гаагу, і про наш, місцевий рівень – щоб не давати приводу адвокатам говорити про відсутність конкретики.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!