Вихід там, де вхід. Як розслідують розгін Майдану?

26.12.2016, 15:00
Свідків все менше - фото 1
Свідків все менше / joinfo

У справі розгону студентів (і до речі, не лише їх) 30 листопада поки що ніякого прогресу. Одні свідки вважають, що зроблено це було для того, щоб Майдан припинився, інші впевнені, що для того, щоб він почався. І вже точно на фоні подальших подій справа не виглядає найважливішою. А дарма.

Слідством виявлено 87 постраждалих, самі ж учасники тих подій, які нещодавно створили об’єднання постраждалих від представників "злочинного режиму", нарахували вже більше 150. І лише по 5 постраждалим справи передано до суду, і готується до передачі ще одна. Поки що все – жодного вироку і жодного винного.

До списку причетних постраждалі зараховують колишнього президента Віктора Януковича та його оточення, екс-голову КМДА Олександра Попова, екс-заступника голови РНБО Володимира Сівковича. Але досі слідством навіть три роки потому не встановлено загальної схеми, від організаторів до безпосередніх виконавців, скаржаться активісти.

Постраждалі кажуть, що спочатку дисципліновано ходили на всі засідання – але потім, десь із травня 2014 року, відвідувачів поменшало, бо багато хто переключився на війну та волонтерство. Іноді й тим, хто продовжував слідкувати за судами, трохи соромно було свідчити про якісь свої незначні травми – незначні порівняно з загибеллю товаришів на Сході.

Певно, судові процеси почали втрачати постраждалих і з інших причин. Наприклад, мій товариш, який прийшов після розгону додому з гулею розміром з голову майже (якби не бачила сама, не повірила би, що таке буває) минулого року був скорочений на роботі, і нову йому запропонували лише у краківській філії цієї ж IT-компанії. Маючи двох малих дітей, обирати особливо не довелося. Зараз у них там все добре, але їздити ж із Кракова на суди ніхто не буде.

30 листопада цього року, коли суддя Шевченківського суду припинила розгляд, навіть не повідомивши про дату наступного засідання, активісти окупували будівлю майже на місяць. До речі, за словами постраждалих та адвоката Романа Маселка, який їх захищає, відволікаючись від автомайданівських кейсів, суддя Мелішак, що зараз веде цю справу, у часи протестів 2013-2014 років була не лише помічена за ухваленням неправосудних рішень щодо активістів Автомайдану, але й здійснювала вплив на рішення колег у Шевченківському суді Києва. Щодо неї ще рік тому подано заяву про вчинення злочину, але поки що це ніяк не вплинуло на ситуацію – суддя продовжує працювати. Дисциплінарна справа у Вищій кваліфікаційній комісії не розглядається через законодавчі колізії, і саме через них через два місяці звільнити суддю взагалі буде неможливо.

Загалом так званих «суддів Майдану» більше 330-ти. Близько половини кількості усіх правоохоронців, що були задіяні у розгоні, продовжують працювати. Усі ці нюанси гальмують розслідування не лише щодо 30 листопада. Також заважає те, що справи надто політизовані, але постраждалі запевняють, що нічого, окрім покарання винних, їм не треба. І, власне, навіть не задля якоїсь особистої помсти, а просто щоб подібне не повторилося.

Зараз учасники об’єднання постраждалих створили актуальну базу людей, що можуть брати участь у судових процесах та надавати свої свідчення про розгін на Майдані. Вони встановили контакт з цими постраждалими і готові допомагати приїздити на засідання з інших регіонів. До об’єднання запропонували долучитися і ті, хто зараз зайнятий справою 18-20 лютого. Можливо, це трохи збиватиме з пантелику, якщо різні епізоди спробують, навіть на рівні громадського контролю, об’єднати в один. Але і користь із цього може бути: наприклад, у процесі в різних епізодах можуть виплисти одні й ті самі фігуранти, а це вже системність, на брак доказів щодо якої зараз скаржаться у справах, які планується передавати до Міжнародного кримінального суду. Не вистачає ще й свідчень про порушення на регіональних майданах – але і їх також можуть привезти «гості столиці», що приїжджатимуть на засідання по справі 30 листопада, щоб вже двічі не ходити.

Постраждалі звертатимуться до Арсена Авакова, щоб ініціювати внутрішнє розслідування та звільнити усіх причетних, а також вже подали до органів слідства власні розроблені механізми більш ефективного розслідування справи розгону і тепер чекатимуть реакції. Але нібито вже зараз у ГПУ почали збільшувати кількість слідчих, що займатимуться цією справою – до цього її вела лише одна людина.

Справа 30 листопада, у порівнянні з усім тим, що сталося згодом, тепер виглядає, як такі собі «квіточки». Щодо інших епізодів значно більше резонансу, який місцями переходить у режим шоу – як наприклад, останні засідання по справі 18-20 лютого зі скайп-допитами Віктора Януковича та Станіслава Шуляка. Але і про розгін 30-го забувати не варто. Бо саме там – відповіді на те, звідки в усього ноги.

Без Табу
powered by lun.ua

Публикации
Загрузка...