Варшава – Гамбург – транзит: Як і навіщо російська пропаганда намагається очорнити Україну

До зустрічі у Гамбурзі / Getty Images

Напередодні Саміту G20 у Гамбурзі оглядач Без Табу викриває московські пастки, що їх розставили кремлівські «стратеги», щоб спробувати обдурити представників цивілізованого світу.

Саміт G20 раніше навіть близько не входив до переліку міжнародних подій, що викликали б зацікавленість пересічного українця. Один з персонажів Льюїса Керролла в таких випадках говорив: «Я людина маленька, ваше величносте». Сильних світу цього маленька та скромна в геополітичному плані Україна не цікавила, і заради справедливості треба зауважити, що відсутність інтересу була обопільною. Проте дві революції за десять років здатні поступово створити дива.

Чергова зустріч світової еліти, що запланована на 7-8 липня у Гамбурзі, цікавить усіх перш за все через перший перетин новообраного президента США з президентом Росії. Досі Дональд Трамп тримав Путіна на серйозній дистанції від себе, чи то не бажаючи підтверджувати припущення ворогуючого табору щодо близьких стосунків з Кремлем, чи то маючи намір показати, що реверансів без причини більше не буде. Навіть президент України мав честь особисто поспілкуватися з американським «товаришем по нещастю», нехай і лише протягом кількох хвилин. Путіну ж не перепало нічого.

Такого, здається, не було ніколи – із представником Кремля перша повноцінна розмова відбудеться пізніше, ніж з представником країни, що довго перебувала під кремлівським ковпаком. Не варто забувати, що на певній відстані від себе Путіна також тримали Ангела Меркель та новоспечений президент Франції Еммануель Макрон, з якими кремлівському вождю доведеться на вихідних поспілкуватися у «нормандському форматі». А коли наступник Франсуа Олланда і підпустив поважного нібито гостя до себе, то лише для того, щоб розмазати його репутацію немов шматок паштету на хлібній скоринці. Сказати, що в Москві таким розвитком подій лишилися незадоволеними – не сказати нічого.

Перед московською пропагандою в поточних умовах стояло дуже просте завдання: заплямувати репутацію України так, щоб її неможливо було відмити за кілька днів і спростувати усі наклепи. І дійсно, офіційному Вашингтону (як і Берліну з Парижем) зараз ніколи буде розбиратися, хто насправді правий, а хто винний. Коли ж розберуться, може вже бути запізно, оскільки хтось напевно прийме якесь рішення на гарячу голову. На це Росія і розраховує, аби виграти бодай трохи часу.

Ворог тисне на Україну – гібридна війна триває

Саме тому вчора в інформаційному просторі з’явилися дві дивні з будь-якого ракурсу новини. Спочатку представники так званої «ЛНР» нібито запобігли теракту, жертвами якого мали стати члени наглядової місії ОБСЄ. А згодом вже з так званої «ДНР» повідомили про планування вибуху біля одного з місцевих коледжів, якого не сталося начебто завдяки старанням місцевих «силових структур». Прибічники «русского міра» на території України миттєво проковтнули наживку і почали розносити побрехеньки серед свого оточення. Але вкидання ці були розраховані перш за все не на них.

В ЄС та США навряд чи знають про те, що більшість безпосередніх учасників місії ОБСЄ так чи інакше пов’язані з Москвою. На щастя, розповідати про те, хто є куратором Плотницького та його найманців-терористів, зайвий раз не треба. Не дивно, що закордонних спостерігачів там бережуть немов зіницю ока, бо безпечне функціонування місії певним чином легітимізує окупантів. Але коли треба, можна і фугас підкласти на шляху машини ОБСЄ, щоб потім розповідати про походеньки міфічної «української ДРГ».

Підготовка «теракту» у Донецьку і взагалі може видатися ударом нижче поясу. Іноземець, що отримує подібну інформацію і одразу помилково сприймає її за чисту монету, може подумки звинуватити Україну в непослідовності. Мовляв, Київ не перший рік закликає дотримуватися положень Мінських угод, а за спиною покровителів українці намагаються розхитати ситуацію негуманними методами. В реальності ніхто, звісно, не планував підривати ніякого коледжу, проте влучання в надто довірливу аудиторію може виявитися ледве не стовідсотковим.

Не треба, до речі, забувати ще про один важливий момент – перед прибуттям до Гамбургу Дональд Трамп відвідає Варшаву. На нього там чекають як на почесного гостя Форуму Міжмор’я. І саме напередодні цього візиту голову польського МЗС Вітольда Ващиковського немов якась нечиста сила смикає за язика і змушує заявити, що «Україні з Бандерою нема чого робити в ЄС». Списувати подібні неприємні казуси на випадковості якось вже не виходить. Питання лише в тому, кому цей вияв обурення був вигідним більше – Польщі, що намагається пограти м’язами перед Америкою, чи Росії, в чию інформаційну війну проти України усе це чудово вписується? І справді, якщо вже демонізувати, то демонізувати до останнього.

Як вже зазначалося вище, мінус поточних розкладів для Києва полягає в тому, що присутність української делегації на саміті G20 не планувалася. І тому доведеться або відбиватися від нападок московської пропаганди заочно, або сподіватися на те, що наші стратегічні партнери достатньо розумні і наживку не проковтнуть. Так чи інакше, а пильність не буває зайвою і нікому не шкодить. Тож будьмо уважними і не даймо ворогу надурити себе.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!