В гостях у Порошенка. Як проходять прес-конференції президента

Поговорив / Прес-служба президента

Журналіст сайту Без Табу відвідав прес-конференцію Петра Порошенка та ділиться своїми враженнями від побаченого та почутого.

Вулиця Лютеранська перекрита - посеред дороги стоять з десяток нацгвардійців, за огорожу пропускають лише після пред'явлення паспорту та перевіривши наявність у списку акредитованих журналістів. На воротах АП - ще один контроль. Перед пропускним пунктом сумують дві вівчарки. Їх стереже людина у штатському, що їсть пиріжки.

- Оріон, до мене, - командує чоловік років за 40. Із собакою не ділиться - їсть сам.

Із пропускного пункту вибігає ще й чорний лабрадор. Собаки, мабуть, навчені виявляти вибухівку, яку міг принести будь-хто з журналістів. Або не міг. Більшість представників ЗМІ радше готували інформаційні бомби, які вміло знешкодив сам президент, але про це пізніше.

Займаю чергу за оператором з камерою. В мене знов перевіряють паспорт та наявність у списках мого прізвища. Вивертаю кишені, щоб пройти металошукач і тільки після цього потрапляю на Банкову.

Прес-конференцію вже традиційно проводять у внутрішньому дворику Адміністрації президента. Прохід через арку, де в черговий раз перевіряють мій паспорт. Це вже починає набридати. В самому дворі стоїть два білих намети: у меншому частують журналістів, а великий - призначений для самої прес-конференції.

Білий намет

В шатрі із міні-фуршетом вже зібралася вся журналістська тусовка: Соня Кошкіна з "Лівого берега" цілується із Настею Станко з Громадського та веде світські бесіди із Тетяною Даниленко, яка нещодавно перейшла з президентського "5 каналу" на "кіпрський" Zik. Про що говорять журналісти поміж собою, мені не чутно.

Частують чаєм, кавою та соками. На столиках багато печива та пиріжків із вишнями, грибами та капустою. Все досить скромно. Сподіваюсь, що готував не Петро Олексійович, бо раптом ще чогось домішав у тісто журналістам, щоб були поблажливішими.

Прямую в туалет. Для цього треба йти до самої Адміністрації - в приміщенні збереглася радянська атмосфера - килими та старі меблі, а також масивні дерев'яні двері, які ще пам'ятають не лише Ющенка чи Кравчука, а ще й, певно, Щербицького. Хоча я бачив тільки перший поверх "святая святих", куди теж не так просто потрапити.

На вході в АП знову стоїть металошукач (привіт Олександру Онищенку, який нібито записував розмови із президентом). Нацгвардійці в парадній формі. Знову просять показати документ.

- В туалет теж паспорт потрібен? - дивуюсь.

- Ну а як же, - відповідає охоронець і сміється.

Я чогось теж сміюся і знову викладаю все з кишень. В коридорі Адміністрації розвішані сучасні стилізовані постери із українськими діячами - Крушельницькою, Малевичем, Довженком та іншими.

Вирішую зайняти місце в шатрі для прес-конференції. Поруч із наметом людина в метелику видає вже роздруковані таблички із назвами ЗМІ - їх піднімають, аби поставити запитання. Розсадка у вільному порядку.

"Редакційна" табличка

Попереду банер із українським прапором та зірочками Євросоюзу, та дві "тумби" - для президента та його прес-секретаря. Далі десь зо п'ять рядів для журналістів, вони "позабивали" місця, залишивши на стільцях свої таблички. В кінці намету - вишикувались більше 30 телекамер. Також багато фотографів.

У самому шатрі досить душно - мабуть, через софіти. Частина журналістів прийшли у чорних футболках із написом "Хто вбив Павла?"(вимога розслідувати вбивство журналіста Павла Шеремета - ред.). Я займаю вільне місце у передостанньому ряді. Під час трансляції прес-конференції чомусь часто попадатиму у кадр.

Журналісти обговорюють Євробачення, кепкують із Віталія Седюка, який із австралійським флагом вибіг у фіналі на сцену Євробачення та оголився:

- Тут буде австралійський флаг? - питає хтось у натовпі. Всі гучно сміються.

За мною сідає один з найактивніших пропрезидентських блогерів (в народі "порохобот") та активіст сайту "Миротворец" Мирослав Олешко. Ця людина часто пише "мій президент", коли виступає на підтримку чи захист Порошенка, як й інші "порохоботи". Він одразу починає стрімити на фейсбук через свій мобільний. Гучно коментує все, що відбувається.

- Кто задаст самый тупой вопрос, - запитує у своїх фоловерів Олешко. - Дубинского нету (скандальний блогер та телеведучий "1+1" - ред.). Он, наверное, в Израиле с Коломойским бегает за Гонтаревой.

Попереду, недалеко від мене сідають журналіст-розслідувач Дмитро Гнап та журналіст сайту Страна.ua Світлана Крюкова. Олешко коментує для своєї трансляції:

- Крюкова, у которой в Стране (сайт - ред.) работает российский пропагандист Хисамов, сидит вместе с Гнапом. Они в футболках "Хто вбив Павла?" - им надо в Битву эксрасенсов обратиться, - иронизирует Олешко.

Я не витримую і повертаюсь до пропрезидентського блогера. Чемно запитую:

- Ти ж не будеш так гучно коментувати, коли виступатиме "твій президент". Це ж неповага, - кажу із посмішкою.

Блогер ніяковіє. Поводиться вже тихіше.

- Нет, конечно, - каже він.

Першим виходить прес-секретар президента Святослав Цеголко. Каже, що захід триватиме дві години і просить журналістів ставити по одному питанню. Але ніхто цього правила не дотримуватиметься. З його слів, нібито акредитувався 191 журналіст. Вільних місць майже нема.

Президент не давав великих прес-конференцій понад рік - уникаючи відповіді на гострі питання та критику. Журналісти навіть запускали у фейсбуці флешоб із вимогою провести "пресуху". Дочекалися: після рішення про надання безвізу від ЄС та проведення Євробачення в Києві, Петро Порошенко скликав журналістів для спілкування, використовуючи позитивний інформаційний фон як гарне тло для спілкування із ЗМІ.

Охочих задати питання багато

Президент з'являється із невеликим запізненням - захід починається всього на дев'ять хвилин пізніше - о 15:09. Виходить у гарному настрої. На ньому темний охайний костюм та смугаста краватка у синьо-жовтих тонах. Президент загримований для телекамер, він посміхається та привітно вітається:

- Доброго дня. Хотів би привітати українських жінок із Днем матері... Друге, привітати Україну з Днем Європи. Це свято було запроваджене в 2003 році..., - каже Порошенко.

Далі говорить про "особливе свято", тому що ми отримали безвіз від ЄС та ще чотирьох країн. Вже не стверджує, що Україна автоматично отримає безвіз від 35 країн. Розказує про переваги українського паспорту та каже, що торік 15 млн українців перетнули кордон ЄС, а тепер стане більше. Обіцяє, що зникнуть бюрократичні перепони та черги.

"Це подолання наслідків Переяслівської ради, вихід країни з пострадянського простору... Україна - це частина об'єданої Європи... Тепер тільки божевільний може вважати Україну частиною "русского мира", - президент задає пафосний тон, який триматиме всі дві години заходу.

Запевняє, що Україна виконала 144 реформи для безвізу. Після вступного слова журналістам дають змогу поставити свої запитання. Усі тягнуть вгору таблички.

Першим слово надають журналісту Укрінформа, який запитує президента, чи зможуть громадяни з окупованих територій користуватися перевагами безвізу та про свого журналіста Сущенка, який вже вісім місяців перебуває у полоні. До речі, на заході була й сестра кремлівського бранця, але їй не дали слово.

Петро Порошенко розказує, що коли території повернуться - то от тоді й зможуть відчути переваги безвізу. А його остання розмова із Путіним стосувалася саме полонених та Сущенка, після чого тому дозволили зустріч із родиною.

Віщає Порошенко

Далі президент звертає увагу на журналістів у футболках "Хто вбив Павла?". І стає нібито сентиментальним, згадуючи Павла Шеремета.

"Я бачу тут футболки "Хто вбив Павла?". Хочу прокоментувати. Я дуже знав і любив Павла. Можу сказати, що ми з ним товаришували. Для мене було шоком цинічне вбивство...", - запевняє президент.

Каже, що контролює розслідування, розповідає про залучення іноземних фахівців. Запрошує до себе журналістів, якщо він ще чимось може допомогти.

"Вважайте, я разом з вами в цій футболці", - пафосно заявляє Порошенко.

Каже, що після резонансного розслідування журналістів "Хто вбив Павла" - одразу зателефонував голові Нацполіції Князєву та попросив того провести зустріч із представниками ЗМІ.

Питання про Шеремета пролунає ще раз від журналістки "Української правди" Марії Жартовської. Але президент знову скаже, що зробив все, що міг. Крім того, розповість, що зустрічався із його родиною. Це питання піднімуть і в контексті часткового, а не повного, залучення американських фахівців ФБР до розслідування.

Питань було більше двадцяти, але складається враження, що крім кількох критичних ЗМІ, решті слова не дають - від гріха подалі. Цеголко обирає сам, кому надати право ставити запитання президенту. Часто це регіональні ЗМІ чи телеканали.

Журналістка "112 каналу" запитала про плівки Онищенка. Президент всміхається. Не слухав і не збирається, а депутата-втікача запрошує дати показання українським правоохоронцям "хто давав, кому давав, за що давав".

Крюкова запитала президента про навчання його дітей в Великобританії

Загалом, Порошенко тримається дуже виважено. Не втрачає терпіння. Вміло відповідає на будь-які питання. Але дві години втомлюють усіх.

Соня Кошкіна з "Лівого берега" запитала про другий термін.

"Згідно з Конституцією, кожен громадянин, який має 35 років, має право балотуватися у президенти. Я вже маю 35 років .... Думаю, на сьогоднішній день зарано говорити про склад кандидатів у президенти", - віджартовується гарант.

Встигають поставити питання десь 15 ЗМІ, але багато хто - по кілька питань. Президент часто говорить про Путіна, Росію, Мінські угоди, реформи, покарання Януковича. Це як мантри. Але все зливається в суцільне заговорювання тем. Нічого інформативного чи нового. Майже без емоцій. Чи не єдиний жарт про телеведучу Тетяну Даниленко і те, що вона пішла з президентського телеканалу "може, не в тому напрямку".

- Чому не 5-й канал, - питає Даниленко про дружину Порошенка на каналі Ахметова.

- Ти теж вже не 5-й, - жартує колишній співробітник 5-го Цеголко.

- Так склалося, треба рухатися, - віджартовується журналістка.

Футболка сина - то "неприпустимо" і був "вертеп"; президентський банк не має надзвичайних успіхів - "його прибуток десь в межах першої 20-ки чи 30-ки"; нардепа Артеменка позбавили громадянства, бо подання прокуратура зробила; дружина на каналі Ахметова - бо в них демократична родина. Я - не я, і хата не моя.

В кінці президент коментує Євробачення і скандал, який стався у фіналі, коли на сцені оголився пранкер Віталій Седюк. Хоча про інцидент його не питали.

"Дуже сподобався виступ Джамали. Якби не... Завжди знайдеться хтось, хто вискочить... І тут вилазить, вибачте на слові, "дупа"... який вважає, що це те, що світ має побачити з України", - обурюється президент.

Трохи емоцій

А я так і не отримую слова. Хотів запитати про статтю 83 Конституції, де чорним по білому написано, що коаліцію формують фракції, а це означає, що БПП і НФ не мають більшості. Хотів спитати скільки разів Олександр Онищенко бував у АП (бо в будь-якій цивілізованій країні ці питання би ставили самому Порошенку слідчі), спитати про вартість навчання дітей президента в Великобританії, ким він бачить себе при президенті Тимошенко чи після Третього Майдану...

Так, є багато питань до Петра Порошенка, але чи є сенс їх ставити? Людині, яка майстерно заговорює будь-які питання, впевнено імітує реформи та намагається всидіти на двох стільцях - старої системи та нової країни, яка мала би народитися після Євромайдану.

Текст та фото: Костянтин Баранов,

Журналіст сайту Без Табу

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!