Україна та ЄС готують заслон у Чорному морі: як планується рятувати зерновий експорт
Україна та Євросоюз погодили спільні кроки для захисту чорноморського зернового коридору від російських атак. Про це за підсумками розмови з головою дипломатії ЄС Каєю Каллас повідомив очільник МЗС України Андрій Сибіга.
Україна та Європейський Союз узгодили кроки для захисту чорноморського зернового коридору, який Росія намагається зірвати, повідомив глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга за підсумками розмови з головою дипломатії ЄС Каєю Каллас.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, Київ наполягає не лише на дипломатичній підтримці, а й на практичних рішеннях – передусім для посилення протиповітряної оборони портової інфраструктури та стримування російських ударів по логістиці експорту.
Захист коридору і ППО для портів
Сибіга повідомив Каллас про наслідки останніх масованих атак РФ і наголосив, що Україні терміново потрібне посилення протиповітряної оборони, особливо засобами проти балістичних ракет.
«Ми також обговорили спроби Росії підірвати функціонування морського коридору України. Продовольча безпека ніколи не повинна бути заручницею російської агресії. Ми розраховуємо на підтримку ЄС у забезпеченні стабільної роботи коридору та збереженні українського продовольчого експорту на глобальні ринки», – зазначив міністр.
Він також подякував європейській посадовиці за змістовну дискусію на нещодавній неформальній зустрічі глав МЗС країн ЄС і закликав перевести розмови в конкретні рішення, які відповідатимуть масштабові загрози.
Санкції проти ракетної «екосистеми»
Окремо Сибіга наголосив на потребі жорсткіших санкцій проти виробництва балістичних ракет у Росії та всієї інфраструктури, яка забезпечує цей цикл.
За його словами, Москва не повинна вважати, що може безкарно тероризувати українські міста. На тлі атак саме морська логістика та робота портів залишаються одним із ключових елементів української економіки й продовольчого експорту.
Що відбувається з російським експортом
Паралельно російський експорт пшениці демонструє падіння: на тлі українських ударів по портах агресора в Чорному та Азовському морях у серпні поставки РФ скоротилися до найнижчого рівня для цього місяця за 16 років.
Москва намагається частково переорієнтувати зернові вантажі на Балтійське море, однак і там стикається з новими ризиками. Латвія планує запровадити 300-відсоткове мито на зерно з Росії та Білорусі.
Окремо в Анкарі також обговорюють можливість відновити експорт зерна Чорним морем за новим механізмом, подібним до Чорноморської зернової ініціативи, яка діяла на початку повномасштабної війни.
Чорноморський зерновий коридор залишається критично важливим для України не лише як джерело валютної виручки, а й як елемент глобальної продовольчої безпеки. Саме тому будь-які домовленості щодо його захисту мають прямий вплив і на економіку, і на безпеку держави. Для Києва важливо, щоб союзники перейшли від заяв до конкретних рішень – насамперед у питаннях ППО та санкцій.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Туреччина хоче відновити експорт зерна Чорним морем і вже обговорює відповідний план з українською та російською сторонами.
