Третій не зайвий: президент Литви готовий мирити Україну та Польщу після історичного скандалу
Президент Литви Гітанас Науседа запропонував свої послуги миротворця у дипломатичній війні між Києвом та Варшавою. Як повідомляє «Дзеркало тижня», литовський лідер готовий сісти за стіл переговорів, щойно обидві сторони охолонуть і попросять про допомогу.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив про готовність виступити посередником у врегулюванні дипломатичної суперечки між Україною та Польщею, якщо обидві країни висловлять таке бажання. Про це литовський лідер повідомив у програмі Zinios на телеканалі LNK, передає «Дзеркало тижня».
БЕЗ ТАБУ розповідає, що наразі офіційні Київ та Варшава не зверталися до Вільнюса з подібними пропозиціями, проте литовська сторона прагне запобігти подальшому погіршенню відносин між стратегічними партнерами.
Візит до Польщі та пошук компромісу
Найближчим часом Гітанас Науседа планує відвідати Польщу, де проведе зустріч із польським колегою Каролем Навроцьким у його літній резиденції. Головною темою переговорів стане аналіз причин виникнення нинішньої кризи у відносинах Києва та Варшави.
«Минуле є важливим, але сьогодення має особливе значення, коли триває агресія проти України», – зазначив президент Литви, закликавши сторони зосередитися на спільних безпекових викликах.
Він також підкреслив, що готовий зробити все можливе, аби зв'язок між двома близькими для Литви народами не був розірваний через історичні розбіжності.
Передісторія дипломатичного протистояння
Напруга у відносинах між Польщею та Україною загострилася наприкінці травня 2026 року. Причиною став указ президента Володимира Зеленського про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій (ССО) почесного найменування «імені Героїв УПА». Це рішення викликало хвилю протестів у Польщі, де історична роль Української повстанської армії оцінюється вкрай негативно.
Після того як українська сторона відмовилася переглядати назву підрозділу, польський президент Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі. У відповідь на це всі колишні президенти України, а також низка чинних та ексчиновників, які мали польські державні нагороди, солідарно відмовилися від них.
Водночас соціологічні дослідження свідчать про те, що суспільство прагне порозуміння. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), лише 1% українців вважають, що Україна має йти на односторонні поступки Польщі в історичних суперечках. Натомість 90% опитаних виступають за конструктивний діалог та спільний пошук компромісних рішень.
Дипломатичне протистояння між Києвом та Варшавою розгортається на тлі триваючої російської агресії, що викликає занепокоєння серед західних союзників України. Литва традиційно виступає одним із найактивніших адвокатів українських інтересів у Європейському Союзі та НАТО, намагаючись зберегти єдність коаліції підтримки.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що польська сторона різко відреагувала на присвоєння українському військовому підрозділу імені Героїв УПА, що спровокувало тривалу дискусію навколо історичної пам'яті обох держав.
