Сім няньок, а полк без ока: як скандал у «Скелі» показав безпорадність військової бюрократії
Головнокомандувач Олександр Сирський визнав «ганебною» ситуацію в штурмовому полку «Скеля», де через свавілля командування гинули люди в тилу. Проте, як зазначає видання «Фокус», головне питання залишається відкритим: чому ціла армія перевіряльників виявилася безсилою перед цією трагедією?
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський вперше публічно відреагував на резонансний скандал навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши ситуацію «ганебною» для армії воюючої країни. Як повідомляє видання «Фокус», попри численні перевірки Військової служби правопорядку (ВСП), Державного бюро розслідувань (ДБР) та військового омбудсмена, наявна система контролю не змогла вчасно запобігти трагедії.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому правозахисні та контролюючі інституції виявилися безсилими у цій ситуації та як військові експерти пропонують реформувати систему захисту прав військовослужбовців.
Олександр Сирський прокоментував ситуацію в полку «Скеля» / Фото з відкритих джерел
Реакція Сирського та нові перевірки
За словами головнокомандувача, перші перевірки у підрозділі проводилися ще взимку після надходження інформації про можливі порушення прав бійців. Тоді командування полку запевнило, що всі негативні явища усунуто, а винних покарано. Однак після оприлюднення нових фактів у журналістському розслідуванні Генеральний штаб ЗСУ направив до «Скелі» комплексну комісію.
«Це ганебна історія в плані того, що вона існує взагалі в Збройних силах у воюючій країні. Військовий не повинен гинути в тилу, а має готуватися до захисту своєї держави», – наголосив Олександр Сирський.
Наразі комісія, до складу якої увійшли офіцери різних структур Генштабу та ВСП, перевіряє місця можливих порушень, полігони та встановлює місцеперебування осіб, яких раніше підозрювали у правопорушеннях. Паралельно власне розслідування проводить ДБР.
Чому мовчить військовий омбудсмен
Військовий адвокат Олег Леонтьєв переконаний, що інститут військового омбудсмена у нинішньому вигляді не здатний оперативно реагувати на порушення. Як приклад він наводить історію свого клієнта – бійця полку «Скеля», який мав законні підстави для звільнення через тяжку хворобу матері. Попри звернення до Офісу військового омбудсмена, рапорт військового не прийняли, його відправили на бойове завдання, після чого він зник безвісти.
«Решетилова реагує тільки тоді, коли почався скандал у соціальних мережах. Коли проблему вже фактично вирішили інші, тоді вони швидко приходять і записують результат на свій рахунок. Це не робота системи, яка повинна запобігати таким випадкам», – стверджує адвокат.
Зі свого боку, військова омбудсменка Ольга Решетилова заявила, що її офіс не має повноважень карати командирів чи втручатися в управління військовими частинами. Функціонал відомства обмежується фіксацією порушень, зверненнями до компетентних органів та контролем за розглядом заяв.
Потреба у військовій юстиції
Командир підрозділу ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Ігор Луценко вважає, що головна проблема полягає у відсутності повноцінної системи військової юстиції. Наразі в армії немає незалежного механізму контролю за дотриманням законності, тому процеси часто залежать виключно від особистих якостей командира.
«Має бути окрема, незалежна вертикаль управління, яка матиме належні повноваження втручатися в процеси, бо військовий омбудсмен не має права видавати приписи про усунення порушень закону, а по-друге – здійснюватиме розслідування кримінальних злочинів», – пояснює військовослужбовець.
На думку Луценка, цивільна влада фактично самоусунулася від підтримки законності всередині армії, через що публічний розголос залишається єдиним дієвим інструментом впливу на ситуацію.
Баланс між покаранням та дискредитацією
Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко закликає не переносити провину окремих посадовців на весь підрозділ. Він нагадує, що у «Скелі» воює багато героїв та добровольців, тому важливо знайти баланс між жорстким покаранням винних та збереженням репутації полку.
«Якщо буде доведено, що хтось порушував закон, покарання має бути максимально жорстким і показовим, щоб більше нікому не спадало на думку робити подібне. Але не менш важливо вивчити цей негативний досвід і змінити систему так, щоб такі випадки більше не повторювалися», – підсумував Тимочко.
Він також звернув увагу на те, що після гучних публікацій суспільна дискусія часто переходить у політичну площину, тоді як самі постраждалі та їхні родини залишаються без реальної підтримки.
На тлі скандалу Генеральний штаб ЗСУ вже відсторонив від посади командира 425-го окремого штурмового полку підполковника Юрія Гаркавого. При цьому сам підрозділ розформовувати не планується, оскільки він продовжує ефективно виконувати бойові завдання на фронті. Наразі розслідування інцидентів у полку триває під контролем ДБР.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні тривають дискусії щодо створення військової поліції, яка має замінити застарілі механізми контролю та забезпечити дотримання прав військовослужбовців.
