Шматки Артеку. Що залишиться від кримського табору?

12:35, 01 августа
4
«Артеківців» тепер приймають у санаторії під Києвом - фото 1
«Артеківців» тепер приймають у санаторії під Києвом / artek.ua

Після окупації «Артек» розділився на два, чи навіть на два з половиною, якщо рахувати карпатський «Артек-Буковель». У Пущі під Києвом та у Криму біля Аю-Дагу тепер – дві різні реальності. І що чекає на кримську частину, яка потроху перетворюється на військову базу - невідомо.

Днями окупаційна влада півострова фактично зізналася, що не має коштів на утримання "Артеку": норматив фінансування у розрахунку на одну дитину планують зменшити у 2017 році із 53,8 тис. до 30,7 тис. рублів, а у 2019 році - до 21,4 тис. рублів.

Україна тим часом робить усі необхідні, але поки що формальні кроки. Окупаційна влада, звісно, на них не зважає. У квітні 2016-го Печерський суд Києва заочно арештував «голову Криму» Сергія Аксьонова за створення «незаконних органів влади» та «передачу у власність РФ» українського майна, а саме – дитячого табору «Артек». А Оболонський суд арештував майно табору як речовий доказ. Українська влада оцінює нанесені збитки у 242,2 млн грн. Директор міжнародного дитячого центру «Артек» Олексій Каспржак назвав те, що відбувається в Україні, «божевіллям», сказав, що вони не звертатимуть увагу на рішення українських судів і на відпочинок дітей з різних країн це ніяк не впливає.

У кримському таборі стверджують, що все добре / Facebook МДЦ Артек

Табір проходив кілька етапів «переродження» щодо того, як саме туди потрапляли на відпочинок. Якщо у радянські часи це, окрім блату, були якісь здобутки типу перемог на змаганнях, то із розпадом Союзу лишилася на деякий час лише перша складова. Ну і власне – повна сплата по рахунку на загальних підставах. Потім потроху почали з'являтися соціальні ініціативи: наприклад, у 2008-му до «Артеку» пустили відпочити дітей із Івано-Франківської та Чернівецької областей, де пройшла дика стихія (багато хто, кого застало у горах того року, досі не здригаються від пострілів та вибухів).

Табір навіть пережив легку декомунізацію ще до того, як це стало мейнстрімом: перед приїздом дружини тодішнього президента Катерини Ющенко зі стели на в'їзді до «Артеку» зняли радянські нагороди. Через це біля входу трохи помітингували кримські комуністи, а керівництво табору у відповідь оприлюднило вимогу «не втручатися у їхні внутрішні справи».

У 2009 директор «Артеку» Борис Новожилов оголошував голодування, стверджував, що табір не фінансують, і, можливо, умисно хочуть зробити його банкрутом, оскільки від розташований на дуже дорогих землях поблизу Гурзуфа. При цьому, параллельно із розмовами про недофінансування і банкрутство, за путівки продовжували здирати по 5-10 тис. грн.

У квітні 2007 року Господарський суд Криму намагався провести процедуру банкрутства табору, ніби за борг у 88 тисяч доларів за реконструкцію, але його вдалося сплатити.

Табір розкидало частинами по країні / ЖЖ/_iverson

Але окрім як плакатись про банкрутство, керівники табору ще у доокупаційні часи встигли взяти участь у дерибані. У 2004 році директор «Артеку» продав майно колишньої дачі Брєжнєва «Гліцинія» російському «Внешторгбанку». Планувалося облаштувати там резиденцію для російського президента. У березні 2016 року Господарський суд Києва визнав цю угоду недійсною. Кримська прокуратура (та, що без лапок і Поклонської) роз'яснювала, що тепер санаторій мають повернути Україні, а кошти, що були сплачені – російській стороні. Але це рішення із серїі тих, що чекатимуть на деокупацію – якщо навіть на претензії прокуратури АРК щодо «Артеку» Аксьонов відповів, що її, прокуратури, не існує, а самі претензії назвав «фантомними болями за втраченим».

У 2015 році табір пустили до одного із корпусів санаторію «Пуща-Озерна» під Києвом – для тієї частини персоналу, що виїхав з окупованої території на материк та тих дітей і їхніх батьків, що не хотіли мати справу із Кримом, доки він перебуває у цьому статусі. Також обговорювали можливість розмістити дітей у колишній резиденції Віктора Януковича «Межигір'я».

У «Буковелі» ще у червні 2014-го відкрили табір «Артек-Карпати» - на відміну від табору у Пущі, йшлося не про евакуацію частини кримського табору, а просто про альтернативу для тих, хто не може поїхати до Криму через анексію. Ну і альтернативу для організаторів, які отримали можливість заробляти не лише у лижний сезон.

Зважаючи на те, як переформатовують півострів останнім часом, може статись, що і артеківська земля знадобиться під зовсім інші активності, і населення відволікатимуть від туризму армійськими справами. Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв у 2015 році розповідав про початок відновлення оккупантами бази ядерних боєприпасів в урочищі Кизилташ під Ялтою. А координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник днями зазначила, що Крим після включення до Південного федерального округу втрачає статус особливого регіону. Це означає, що військовий призов буде проводитись на загальних підставах, тобто кримчан можуть відправити служити куди завгодно принаймні у межах округу. А до нього входять Республіка Адигея, Республіка Калмикія, Краснодарський край, Астраханська, Волгоградська та Ростовська області.

Напевно, і з цих частин округу можливі якісь переведення до Криму нових партій «ввічливих людей» у рамках такого собі «академічного обміну». То ж навіть якщо від «Артеку» найближчим часом не відмовляться зовсім, відпочинок там може стати неабияким екстрімом.

Без Табу
4
Другое на тему
Комментарии
Публикации