Власники мережі будівельних суперамаркетів «Епіцентр К» купують футбольний клуб «Карпати». Без Табу пояснює – для чого це родині багатіїв/політиків з темним минулим.
Чим менше часу лишається до президентських та парламентських виборів, тим частіше висловлюються побоювання щодо можливого реваншу колишніх прибічників Януковича та тих, кому солодко жилося за його правління. Проте декому пощастило настільки, що навіть вибухова хвиля Революції Гідності не похитнула їхніх позиції як в політиці, так і в бізнесі. А все тому, що навіть із представниками нової влади можна домовитися та стати своїм.
Олександр Герега за всіма законами логіки мав потрапити під люстрацію ще чотири роки тому. Для цього було достатньо самої лише історії із диктаторськими законами 16 січня. Те, що нардеп від Партії Регіонів проголосував за них синхронно з більшістю однопартійців – лише півбіди. Коли настав час голосувати за скасування антинародного пакету нововведень, він робити це відмовився. В цьому випадку навіть термінове перетворення на позафракційного напередодні втечі «легітимного» не мало бути виправданням.
Паралельно власник мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр К» виступав у якості спонсора численних загонів тітушок. По-перше, статус новообраного голови федерації важкої атлетики України дозволяв йому щонайменше на Хмельниччині відкривати «спортивні клуби», що використовувалися для підготовки кваліфікованого «гарматного м’яса». По-друге, товарний асортимент окремих гіпермаркетів використовувався для озброєння юрби, якою і бойовими загонами називати геть не личить. Втім, правоохоронні органи цим не зацікавилися навіть за наявності певних доказів.
Як наслідок, Герега без жодних перепон вдруге поспіль обрався до Верховної Ради від мажоритарного округу №192. Голосує він так само синхронно із колишніми вже однопартійцями, працюючи на інтереси РФ та проросійських сил. А його дружина Галина протягом двох років фактично виконувала обов’язки міського голови Києва, офіційно обіймаючи посаду секретаря Київради. Навіть після перемоги Майдану повноважень вона позбулася не одразу, а до цього відзначалася тим, що активно виконувала прохання та накази верхівки ПР (особливо часто в контексті вказівок згадувалося прізвище Сергія Льовочкіна).
Останнім часом одіозна сімейка Герег не давала про себе знати, аж доки чоловікові не схотілося стовідсотково легалізуватися у вітчизняному спорті. Днями стало відомо, що нардеп вирішив придбати львівські «Карпати» – футбольний клуб зі славетним минулим та сумним сьогоденням, який все частіше привертає до себе увагу не спортивними результатами, а різноманітними скандалами. На перший погляд незрозуміло, навіщо це потрібно людині, що позиціонує себе успішним бізнесменом, оскільки командні види спорту в Україні за визначенням є збитковою справою. Проте є кілька дрібниць, що пояснюють несподіване бажання Гереги.
По-перше, український футбол – це своєрідний елітарне збіговисько. Дозволити собі володіти бодай одним клубом можуть або олігархи-мільярдери, або «аграрні барони», що потихеньку переростають рівень свого району і можуть бути використаними в якості ситуативних союзників. Та й додатковий вихід на президента ФФУ (він же голова бюджетного комітету ВР та родич кримінального авторитета Андрій Павелко) чи одного з віце-президентів (а за сумісництвом голову САП Назара Холодницького) не завадить. Нічого особистого, лише бізнес.
По-друге, будь-який футбольний клуб є цінним активом з певною кількістю коштовного майна. Саме оцінкою його вартості в даний момент займаються емісари Гереги, якщо вірити інсайдерам, і через це угода з купівлі-продажу досі не укладена. Жоден зі львівських стадіонів колишньому «регіоналу», щоправда, не дістанеться, оскільки як старенька «Україна», так і новенька «Арена-Львів» належать не «Карпатам». Але на крайній випадок нову іграшку можна спробувати використати для відмивання коштів.
По-третє, увагу в цій історії варто звертати не лише на покупця, а й на продавців. Зараз власником ФК «Карпати» є той самий Петро Димінський, який минулого року влаштував на Львівщині ДТП із летальним підсумком, після чого негайно залишив межі країни, доки його свита та друзі намагалися тиснути на слідство. Частково володіє клубом через офшори і Ігор Коломойський. Якщо їм обом вдасться виручити достатньо живих грошей без жодних розстрочок, то можна буде справедливо згадати приказку про бабу, воза та кобилу. Принаймні колишнього власника телеканалу ZIK в Україні вже ніщо не триматиме.
Та головною метою скандального народного обранця все ж є робота на політичну перспективу, як дивно це не прозвучить. Так, ставки окремих партій на спортивні результати та окремі успішні персоналії у нас зазвичай не грають (СДПУ(о) – 1998, «НеТак!» – 2006, «Україна – вперед!» – 2012), але раптом це спрацює із мажоритарним округом, якщо команда раптом заграє як слід? Сценарій, за якого з відпрацьованого округу №192 до Верховної Ради балотуватиметься дружина, а чоловік спробує здобути мандат на Львівщині, є цілком робочим. Або ж навпаки, якщо згадати, що Галина Герега народилася саме у Львівській області.
Однак не треба забувати, що власник успішного футбольного клубу так само не є професією, як і хороша людина. А родину Герег хорошими людьми вважати важко навіть із суттєвою натяжкою. Чорне минуле цієї родини того не дозволяє.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець