Мова для України сьогодні - прагматичне питання виживання держави

Світлана Заліщук розставляє акценти

Народний депутат Світлана Заліщук наголошує на важливість системних змін в українській освіті, що мають створити умови для захисту та розвитку державної мови, що є потужною зброєю у боротьбі з гібридною агресією Росії.

З Росією все ясно. Але в активну кампанію проти нової мовної політики в школах включилася Угорщина та Румунія. У тому числі на майданчику Ради Європи.

Що хотілося б сказати нашим єврпоейським колегам?

1. Мова для України сьогодні – це навіть не ствердежння нашої ідентичності як політичної нації. Це прагматичне питання безпеки, захисту кордонів та виживання держави.

Хочеться однак застерегти політиканів, які набирають електрольні очки, розділяючи на мовному питанні українське суспільство, як колись це робив Янукович з НАТО.

2. Україна як цивілізована європейська держава зробить все, аби гаранатувати можливість корінним народам та національним меншинам вивчати та користуватися своїми мовами. У тому числі російською. Бо це наші громадяни. Але Україна як держава, яка переживає агресію під прикриттям “захисту російсько мовного населення” має зробити все, щоб не наступити на граблі.

Це небезпечно, коли ми маємо сотні тисяч громадян з паспортами інших держав, дехто стає депутатами місцевого рівня, наприклад, і не може навіть прочитати Конституції України. Як тоді депутати будуть її виконувати? Чиї інтереси вони будуть захищати?

Угорщина та Румунія проводить активну політику захисту своєї мови на території України. Вдвічі дивно чути їхню критику щодо України, яка захищає свою мову на своїй території.

3. До речі, у багатьох країнах Європи іноземець не отримає громадянства без складання повноцінного іспиту з мови. Наприклад, в Польщі. Результати іспиту мають засвідчуватись Офіційним мовним сертифікатом. Такий сертифікат видається спеціально створеною Урядовою Комісією.

4. Країни Прибалтики досі критикують за модель етнонаціональної політики, бо забезпечує привілейований статус титульного етносу через мовну та кадрову політику. Це відповідь Литви, Естонії та Латвії на багаторічне викорінення СРСР національних мов з їхніх країн. Тут кожен, хто не отримував освіту національними мовами, повинен показати свій рівень володіння національною мовою згідно із займаною посадою. В Литві ця вимога діє тільки в сфері публічного сектору, в Латвії та Естонії - у всій сфері зайнятості.

В України достатньо правових, політичних та геополітичних аргументів довести нашим єврпоейським партнерам законність та закономірність ухваленого рішення.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!