Математика нерівності. Кілька цікавих висновків за мотивами е-декларування

Час збирати каміння

Хочете визнавати це чи ні, але е-декларування виявилося дійсно корисною річчю. Головну місію – показати усе, що приховано, воно вже виконало, навіть краще, ніж може здаватися. Перше, що зараз варто зробити – винести за дужки усі найважливіші моменти та не збиватися на емоції. Тож давайте зробимо це.

Не всі народні депутати подали декларації вчасно. Точніше кажучи, взагалі не подали. Чогось подібного очікували на рівні не дуже смішних жартів, але жарти ці зненацька втілилися у життя. Більшість прізвищ "порушників" в цілому не здивувала. Чекати на участь у процесі розкриття карт втікачів Онищенка та Клюєва було несерйозно з самого початку. Підстаркуватому герою-коханцю В’ячеславу Богуслаєву, здається, і подавати нічого було не треба – всі і так знають, що грошей там кури не клюють. Якщо вже його син свого часу примудрився за ніч спустити в одному з московських казино 200 тисяч доларів, а сам батько регулярно літає до російської столиці порозважатися у нічних клубах з панянками, які годяться йому в онучки, то це багато про що говорить.

Гіршфельд та Шкіря, за великим рахунком, теж не здивували. Ну чого, скажіть, можна було очікувати від членів фракції, що утворилися на уламках колишньої Партії Регіонів? А от Марія Матіос підклала братику свиню. Чималеньку таку свинюку, треба зауважити. Тепер поганій українській копії Руді Джуліані дуже довго пригадуватимуть цю історію через принцип "дружина Цезаря повинна бути поза підозрами". Хоча чи знає пан головний військовий прокурор, хто такий Цезар? Мабуть, салат якийсь з підсмаженими хлібцями, їй-богу.

Не всі народні депутати розкрили свої реальні статки. Хтось із популярних блогерів дуже влучно зауважив, що історія з електронним декларуванням зараз чимось подібна до партії у покер. Гравці за столом не стільки грають м’язами, скільки декларують власні наміри. Одні збираються одразу грати за великими ставками, інші швиденько пасують, але пильно спостерігають за тими, хто розкидається грішми. А дехто просто дає зрозуміти, що кишені у нього не порожні, але що там і в якійсь кількості – загадка.

Навіть найбільш дурні, на перший погляд, депутати, що задекларували шалені суми готівкою, з майже стовідсотковою ймовірністю мають рахунки у західних банках, про які в деталях можуть не знати навіть відносно далекі родичі, не говорячи вже про однопартійців. За великим рахунком, декларування майна та статків станом на 2015 рік – це така собі пробна куля, яка має дати змогу реально оцінити компетентність контролюючих органів. Проте вже навіть свіжа історія з квартирою Лещенка ясно дала зрозуміти: у НАБУ та НАЗК проблеми чи то з математикою, чи то з довірою до певних людей.

Система електронного декларування має суттєвий недолік. Покійний дід автора, людина, що пройшла Крим, Рим і сталінські табори у Карелії, на питання "Скільки буде двічі по два?" завжди відповідала однаково: скільки треба, стільки і буде. Держслужбовці, як це не дивно, теж мають у деяких випадках можливість піти на хитрощі і приховати що завгодно під умовним значенням "скільки треба, стільки і намалюємо".

Шпарина відшукується достатньо просто. Варто лише мати хоча б одного близького родича, на ім’я якого можна відкрити банківську комірку. І класти туди, де-факто, можна скільки завгодно чого завгодно – де-юре, причепитися до цього ніяк не вдасться. Цікаво, скільки людей, що заповнюватимуть декларації наступного року, вдадуться до подібних хитрощів? Звичайно, якщо ваша сестра – теж нардеп, то можуть виникнуть проблеми.

Усі рівні, але є "рівніші". Народ цілком справедливо обурився через те, що працівники СБУ заповнювали свої декларації у закритому режимі і не оприлюднили їх. Представники спецслужб одразу ж поспішили відбитися від потенційних звинувачень – мовляв, наше майно є державною таємницею, оприлюднювати його небезпечно. Єдине, що хотілося додати до цієї фрази наприкінці – "бо Путін нападе". Куди ж без цього, дійсно.

Насправді усім чудово відомо, що СБУ у нинішньому вигляді – це не стільки силова структура, скільки злочинна організація під державним прикриттям. Якщо вже у найближчому оточенні голови цієї організації присутні люди, що заробляють на розкішне життя контрабандою, то що говорити про нижчі ланки? Тому небажання оприлюднювати власні статки є цілком логічним. Якщо б це таки було зроблено, то СБУ довелося б розпускати так само терміново, як колись у Румунії після повалення клану Чаушеску розпустили Секурітате.

Наступного разу все буде значно цікавіше. Не в останню чергу тому, що НАБУ, НАЗК та іншим контролюючим структурам буде з чим порівнювати нові дані. Хоча для початку було б непогано побачити, як і за що каратимуть цьогорічних брехунів.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!