ФСБ проти Панова. Чи були українські «диверсанти» у Криму?

Панов служив на Донбасі та був волонтером / Скріншот відео

Після полювання росіян на «диверсантів» на адмінкордоні з Кримом крайнім поки що виявився Євген Панов, мешканець Запорізької області. Нині відомо лише те, що він перебуває у СІЗО Сімферополя, адвоката до нього не пускають, а його брат побоюється, що Євгена просто хочуть «злити і забути».

На відео, яке з’явилося після його зникнення, Панов дає свідчення проти себе, при цьому обличчя його у синцях та подряпинах. Тому, поки щодо інших обставин справи все ховають за «таємницею слідства», правозахисники почали говорити принаймні про очевидні речі – ймовірність тортур.

Ольга Скрипник, координатор Кримської правозахисної групи, звертає увагу на хронологію подій: «ФСБ показало нам його 10 серпня, але одна з думок – що затримали його ще 7 серпня, і де він перебував, невідомо». Зараз є підтвердження, що Євген перебуває у СІЗО Сімферополя, його періодично вивозять до різних будівель (МВС Росії, ФСБ) для проведення допитів. За даними правозахисників, затриманий росіянами у цій справі Андрій Захтій так само перебуває у СІЗО, Едван Сулейманов – ймовірно, теж.

Адвокат у Сімферополі не може отримати доступ до Євгена Панова, хоча має договір, ордер та посвідчення. Ольга Скрипник називає це суттєвим порушенням його прав: «Навіть в порушення норм російського кримінально-процесуального кодексу слідчі вже більше тижня не допускають адвоката, який є по договору, і доступу до Євгена досі немає. Ми розуміємо, що для формальних вимог російського законодавства є якийсь адвокат, але, нажаль, навряд чи він буде захищати інтереси Панова. Тому дуже важливо, щоб адвокат, якого найняла родина, отримав доступ. Сьогодні він знов пішов до Слідчого комітету, щоб отримати можливість побачити свого підзахисного».

Медичні експерти стверджують, що тілесні ушкодження, які видно на відео, могли бути отримані як під час затримання, так і пізніше, під час катувань. Попередній досвід свідчить, що ФСБ застосовує такі методи для отримання зізнань.

Правозахисники не акцентують на самій цій історії із «диверсантами», а говорять більше про незаконне затримання та ймовірне застосування тортур. Тим більше, що станом на тепер жодної чіткої підтвердженої версії, щодо того, яке саме Євген Панов потрапив до Криму – поїхав сам, був викрадений, чи його виманили туди - немає.

Одну з версій спростовує брат Евгена Ігор Котелянець: він каже, що друг Панова, депутат Артем Дубков, не міг просити поїхати до Криму, щоб перевірити, чи все добре з його будинком. Бо у Артема є друзі у Криму, які могли би виконати таке прохання, а Панов з півостровом ніяк не пов’язаний: «Абсолютно точно, що у Жені немає жодних зв’язків із Кримом – друзів, знайомих, родичей, справ, будь-чого. Його громадська діяльність була спрямована на схід України, на допомогу солдатам АТО».

На допитах Євген зізнався у підготовці терактів на окупованому півострові / ВКонтакте

Ігоря також напружує і невизначеність та «офіційно-неофіційні» заяви стосовно цієї історії: «Особливо мене дивує, коли офіційні органи кажуть: «за неофіційною та непідтвердженою інформацією». Чому офіційні органи розповсюджують неофіційну інформацію, якщо у них є доступ до офіційної – для мене це загадка. Якщо це спроба якогось із міністерств злити Женю в цій історії і показати, що от, давайте ми про нього забудемо і все, і в історії буде поставлено крапку, то ми цього, звичайно, не допустимо».

Родичі одразу подали заяву в Україні про зникнення Євгена, але його брат говорить, що зараз слідчі не виходять на зв’язок, нема ніякої співпраці та обміну інформацією.

За словами Михайла Чаплиги, представника Уповноваженого з прав людини, звернення до російського омбудсмана Тетяни Москалькової вже було – про ситуацію українські представники повідомили під час телефонної розмови, але на швидку реакцію розраховувати не варто: «Речі, які є актуальними, резонансними в нас, і просто навіть коли ми назвемо прізвище, буде знати кожен журналіст, правозахисник. Російські колеги живуть трохи в іншій реальності, в них інші новини і інші акценти, і те, що для нас є суперактуальним, для них це – новина, про яку вони дізнаються від нас, записують і намагаються щось дізнатись».

Зараз нема достовірної інформації про те, скільки осіб було затримано, скільки з них – громадяни України, як забезпечено їхнє право на захист, в чому вони звинувачуються. Наразі щодо Євгена право на захист не забезпечено, бо воно передбачає вільний вибір адвоката.

Щодо доступу у СІЗО існує парадокс, пов’язаний з анексією. Зараз до всіх трьох затриманих не мають доступу ані російський омбудсман, ані російські правозахисники – це пояснюють таємницею слідства. Нещодавно між українським та російським уповноваженими з прав людини було досягнуто домовленість про спільний візит до Сімферопольського СІЗО, щоб з’ясувати, у яких умовах перебувають українські в’язні. Але фактично, український омбудсман цього зробити не зможе.

«Заїхати можемо. Маю надію, навіть виїхати зможемо. А здійснити повноваження - ні. Ми будемо сприйматися просто як приватні особи, які навряд чи отримають доступ до СІЗО, а тим паче – до спілкування з ув’язненими», - говорить Михайло Чаплига.

Зараз від російської сторони ані підтвердження, ані відмови щодо такого візиту ще не було, хоча обіцяли відповісти до середини серпня.

З цієї ж причини поки що не вирішене питання 18 українців, ув’язнених у Криму, та яких за їхнім бажанням хочуть перевезти для відбування покарання на територію, підконтрольну Україні. Ув’язнені мають право після певного терміну відбувати покарання на території країни походження – але якщо українські правозахисники хоча б один раз звернуться до росіян, керуючись цією нормою, вони фактично визнають анексію Криму. Через цей механізм переміщення будуть застосовувати без зазначення назв країн.

Михайло Тарахкало, директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, називає те, що відбувається з Євгеном Пановим, «типовими методами правоохоронних органів пострадянських країн». Правоохоронці, згідно із попереднім досвідом таких справ, не допускають захисника або для того, щоб вибити додаткові свідчення, або для того, щоб зникли сліди катувань і можна було маніпулювати результатами експертизи.

За словами правозахисника, питання розгляду справи у Європейському суді швидко вирішити не вдасться, але це може допомогти, наприклад, визнати свідчення Панова недійсними, як отримані під тортурами: «Існує дуже добра перспектива розгляду та перемоги у цій справі у Європейському суді. Що може дати подібна перемога? Я розумію, що тут не можна застосувати якихось юридичних механізмів, які би дозволити у короткій перспективі Панову залишити СІЗО та повернутися додому. Але рішення Європейського суду поставить під сумнів ті ймовірні вироки, що можуть мати місце в його справі, зокрема, звинувачувальні. Крім того, воно дасть можливість, згідно з російським законодавством, на перегляд справи».

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!