Діра на $1,2 мільярда: як українська оборонка купувала браковані міни та переплачувала за ракети

05:00
Діра на $1,2 мільярда: як українська оборонка купувала браковані міни та переплачувала за ракети - фото 1

Масштабне розслідування видання The New York Times викрило колосальні розтрати та неефективне управління в українських оборонних закупівлях за 2024 рік. Про це повідомляє [видання "Цензор.НЕТ"](https://censor.net/ua/news/4022070/vydannya-nyt-vykrylo-masshtabni-roztraty-v-oborontsi-ukrayiny).

Внутрішні аудиторські перевірки, на які посилається The New York Times, показали, що у 2024 році Україна втратила близько 1,2 мільярда доларів через шахрайство, розтрати та неналежне управління в оборонних закупівлях.

БЕЗ ТАБУ розповідає, як ці висновки описує американське видання та чому вони важливі на тлі війни і постійної потреби армії в боєприпасах.

Браковані міни та нові контракти

Одним із прикладів NYT називає постачання українській армії тисяч бракованих мінометних снарядів Павлоградським хімічним заводом. У матеріалі йдеться, що снаряди або не вибухали, або вилітали з мінометів, або падали з глухим звуком, піднімаючи лише пил.

Директора підприємства Леоніда Шимана згодом заарештували і звинуватили у корупції. Водночас, за даними урядових перевірок, які отримало видання, Агенція оборонних закупівель України не зупинила співпрацю із заводом і надалі укладала з ним нові контракти.

Аудитори встановили, що 7 із 10 найбільших військових підрядників України отримали нові замовлення, попри відкриті кримінальні провадження, невиконані угоди або арешти керівників за корупцію. Загалом вони назвали 18 компаній, які мали проблеми з виконанням контрактів, а шість із них не виконали жодного замовлення.

Конфіденційні перевірки Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиторського підрозділу Міністерства оборони показали систему, в якій тривожні сигнали часто залишаються без наслідків.

Переплати, посередники й зірвані угоди

NYT окремо пише про закупівлю турецьких ракет для реактивної артилерії. На тендер відгукнулися три компанії, але найнижчу ціну запропонував безпосередній виробник Arca Defense – приблизно 4200 доларів за ракету. Попри це, контракт отримала дочірня структура чеського холдингу Czechoslovak Group, яка запросила 5100 доларів за ідентичний товар.

За підрахунками видання, таке рішення збільшило витрати України приблизно на 130 мільйонів доларів. Аудитори, яких цитує NYT, не побачили підстав для вибору дорожчого посередника, хоча раніше вже застерігали від подібних схем.

Ще одна проблемна історія стосується закупівлі сербських ракет через державну компанію «Спецтехноекспорт». За даними аудиторів, вона не мала сербської експортної ліцензії, а замість неї подала «гарантійний лист» від української воєнної розвідки. Перевіряльники вважають, що таке рішення не мало юридичного обґрунтування, особливо з огляду на історію невиконаних контрактів компанії.

Після цього «Спецтехноекспорт» уклав субпідряд із американською Regulus Global. Проте угода почала розвалюватися, а на початок 2025 року українська державна компанія стала найбільшим боржником перед Агенцією оборонних закупівель, маючи більше невиконаних контрактів, ніж будь-який інший постачальник.

Що ще встановили аудитори

Окремо NYT цитує аудиторські висновки про те, що лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 мільярда доларів через шахрайство, розтрати та неефективне управління в оборонних закупівлях. Із цієї суми близько 126 мільйонів доларів, за їхніми даними, пішли на переплати та ігнорування вигідніших пропозицій.

У матеріалі також ідеться про щонайменше 100 мільйонів доларів передоплати, долю яких досі з’ясовують у судах. Це ще один штрих до картини, де закупівлі під час війни перетворюються на систему з високими ризиками, слабким контролем і надто повільними наслідками для тих, хто провалює контракти.

У вересні тема оборонних закупівель уже не раз ставала предметом публічної критики, зокрема через питання до прозорості посередників і якості контролю за постачаннями. Тому новий матеріал NYT лише підсилив дискусію про те, як саме в Україні працює тилова частина війни.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в оборонних закупівлях неодноразово виникали питання до цін, посередників і виконання контрактів: читайте інші матеріали БЕЗ ТАБУ.


Публікації