Ціна спокою в обмінниках: чому НБУ спалює мільярди на порятунок гривні
Національний банк витратив понад 15 мільярдів доларів із міжнародних резервів, аби втримати курс гривні від крутого піке, про що повідомляє видання «Перший Бізнесовий». Проте навіть дорогі валютні інтервенції не в силах захистити ціни в магазинах від наслідків ворожих обстрілів.
Національний банк України повідомив, що для стабілізації курсу гривні витратив 15,1 млрд доларів із міжнародних резервів на валютні інтервенції. Паралельно війна та обстріли посилюють інфляційний тиск, що вже відчувається в цінах на товари й послуги.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, курсову стабільність регулятор утримує в умовах високих воєнних ризиків, падіння експорту та додаткових витрат бізнесу на енергозабезпечення і логістику.
Чому зростає попит на валюту
Причини тиску на гривню залишаються переважно воєнно-економічними. Держава спрямовує значні кошти на оборону й безпеку, а частина закупівель напряму залежить від імпорту та розрахунків у валюті.
Додатково ситуацію ускладнюють регулярні російські удари по критичній інфраструктурі. Це б'є по роботі підприємств, логістиці та експорту, а отже, зменшує приплив валюти в країну.
На цьому тлі українці також активніше купують долари та євро, намагаючись захистити заощадження від курсових коливань. Для ринку це означає ще вищий попит на іноземну валюту, який НБУ змушений перекривати інтервенціями.
Чому інфляція не відступає
Якщо курс гривні регулятор ще може стримувати, то з інфляцією ситуація складніша. Обстріли енергетики змушують бізнес переходити на генератори, перебудовувати виробництво та витрачати більше на відновлення пошкоджених потужностей.
Усі ці витрати виробники зрештою перекладають у собівартість товарів і послуг. Саме тому дорожчають продукти, пальне, логістика та частина сервісів – тобто те, що напряму б'є по купівельній спроможності населення.
Фактично НБУ зараз витрачає резерви не лише на курс гривні, а й на спробу пом'якшити наслідки воєнної економіки, яка працює в режимі постійного стресу.
Аналітики наголошують, що подальша стабільність залежатиме від темпів міжнародної фінансової підтримки, стану енергосистеми та інтенсивності атак на інфраструктуру. За таких умов навіть значні резерви не дають швидкого ефекту без зовнішньої допомоги та відновлення виробництва.
Варто також враховувати, що валютні інтервенції – це тимчасовий інструмент, а не довгострокове рішення. Якщо воєнні ризики зберігатимуться, тиск на ціни та курс гривні й надалі залишатиметься відчутним.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що валютний ринок в Україні залишається одним із найбільш чутливих до воєнних новин і стану енергетики, а курс гривні значною мірою залежить від обсягів зовнішньої підтримки.
