Чому Роттердам+ не покращив життя шахтарям
Економічний експерт Андрій Герус на прикладі старенького анекдоту пояснює, чому Роттердам+ - не заради покращення життя шахтарів, а для збагачення власника шахт - Ріната Ахметова.
Чому "Роттердам+", який підвищив тарифи тепловій генерації на 100%, зібрав понад 17 млрд грн, але так і не приніс шахтарям погашення боргів по зарплаті, які вимірюються у якісь смішні декілька десятків млн. грн.?
Чому масштабне підвищення тарифів на е/е не дало якогось зрозумілого ефекту і вже знову чути заклики, що треба підняти тарифи, бо "основні засоби зношені і у катастрофічному стані"?
Тут треба розуміти логіку процесів. Якщо у звичайному бізнесі пріоритети такі:
- фінансування операційної діяльності (робочий капітал)
- обслуговування кредитів
- капітальні інвестиції
- дивіденди акціонеру
То у тарифному енергетичному часто пріоритети такі:
- дивіденди акціонеру/вигодонабувачу
- все решта по залишковому принципу
Тримати основні засоби у зношеному стані, а людей - із низькими зарплатами - це зберігати аргументи, щоб прийти за наступним підвищенням тарифів (бюджетною допомогою), за Роттердамом, за непристойним РАБ-тарифом. Це такі аргументи, якими зручно прикриватися, а іноді і шантажувати.
Колись, коли я на слово ще вірив кожному твердженню, що "ми збиткові", мені розповіли такий (до речі, дуже актуальний на сьогодні) анекдот:
- синку, ти знаєш, що горілка подорожчала?
- тату, то ти станеш менше пити?
- ні, синку, то ти станеш менше їсти.
Але це не тільки смішний анекдот, але і глибока філософська думка.
Пост Андрія Геруса на фейсбуці
Прожарка окупованого Півдня буде набагато глибшою, ніж торік
Україна отримала чергові 2,8 мільярда євро від ЄС
Єврокомісія оштрафувала Temu на 200 мільйонів євро
Верховна Рада провалила декриміналізацію порно
Россия угрожает тем, что и так делает четыре года