Будинок з піску і туману. Як Україна будує переселенцям житло

Під Києвом збудують 65 недорогих екобудинків / Без Табу

Обговорення проектів побудови житла для переселенців та згодом виїзд на один з таких об’єктів під Києвом показали, що система являє собою якусь поламану ляльку, яку просто треба зібрати докупи.

Є окремо кілька громадських організацій, є зацікавлений бізнес, є переселенці, що вже випробовують ці проекти на собі, є посадовці, які намагаються заманити в Україну міжнародних донорів, але поки що не вистачає координації та фінансування.

Серед проблемних моментів називають кілька.

Міжнародні донори охоче виділяють кошти на біженців, але не на переселенців. Взагалі ситуація, коли в центрі Європи велика кількість людей переселяється кудись не з власної волі, а через політичні погляди чи тікаючи від бойових дій, виглядає унікальною, тому за кордоном не дуже розуміють, як реагувати. І про всяк випадок – не реагують.

На тимчасові модульні будиночки погоджуються не всі – по-перше, окрім житла десь поряд має бути якась робота, по-друге, не всі, що виїхали, згідні на таку кардинальну зміну умов життя, лише найменш соціально захищені. Щодо будинків по селах, покинутих, які можна отримати задарма, то, за словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгія Туки, міські мешканці на такі пропозиції не погоджуються, бо не звикли до сільського життя.

Ще кілька тез від Туки виглядали більше як обґрунтування того, чому нічого не робиться. Наприклад, для уявлення масштабу проблеми заступник міністра запропонував уявити, що нам треба побудувати, наприклад, Кривий Ріг. А нафтова держава Азербайджан витратила на вирішення аналогічної проблеми 17 років та 6,5 млрд доларів.

Ще однією проблемою, на думку посадовця, є те, що у регіонах є свої черги з представників пільгових категорій, і якщо житло будуватимуть лише для переселенців, буде соціальний вибух. Тому не більше 25% від загального обсягу житла. Тим паче, що більше 25% мешканців, що компактно проживають на території – це вже ризик гетто.

З позитиву від Туки – напевно, лише те, що в ОБСЄ ініціювали розробку законодавства щодо внутрішньо переміщених осіб, і те, що нібито (з приказкою «щоб не наврочити» - привіт президенту з його хресним знаменням за транш МВФ…) з’явилися партнери з Німеччини, які зможуть сплачувати відсотки, щоб переселенцям можна було надавати безвідсоткові кредити.

А далі – трохи життя. І дійових осіб. Багато з яких сьогодні вперше зустрілися одне з одним.

Лідер «Громадського руху переселенців Донбасу» Надія Нещаденко розповідає, що, не отримавши підтримки від місцевої влади, переселенці побудували місцевим дорогу у селі на Львівщині, провели висушування землі, щоб отримати ділянки під забудову. Після того, як мешканців спіймали на незаконній вирубці дерев біля річки – ще й сплатили за них штраф. А потім місцеві ще й захотіли, щоб переселенці своїм коштом очистили їм річку. На виділеній ділянці вже провели комунікації, але на будівництво грошей поки що нема – чекають на допомогу держави або міжнародних організацій. А сама Надія вже переїхала до Одеси, де намагається втілити схожий проект.

Костянтин Блажевич, голова правління ГО «Закарпаття - Донбас», намагається домогтися побудови сучасної п’ятиповерхівки з сонячними панелями для переселенців в Ужгороді. Оскільки місто відмовилося від центрального опалення, будівлі котелень стоять занедбані і руйнуються. Одну зі старих котелень, від якої лишилася сама «коробка», віддали переселенцям. Побудувати там щось можна лише після того, як рештки знесуть, тому зараз щодо землі навколо будівлі активісти переживають бюрократичну тяганину, прагнучи отримати всі необхідні дозволи.

Колишній мешканець Донбасу Алекс Радіонов, що зараз мешкає у Німеччині, налаштував виробництво недорогих будинків – близько 150 доларів за кв. м. Звести такий будинок з «гіпоалергенних» блоків пресованої соломи із дерев’яним каркасом та штукатуркою зверху можна за 2-3 тижні, коштів на обігрів витрачати втричі менше. Керівник проекту говорить, що будинки з соломи до -18 взагалі можна не опалювати – але цій тезі слухачі поки що, до перших морозів, не вірять.

Одне з проблемних питань – звідки брати стільки деревини на каркаси для солом’яних блоків. Алекс говорить, що співпрацюють із пилорамами поблизу, «чорного ринку» багато, але намагаються уникати таких партнерів. Та їм, мовляв, для виробництва багато й не треба. Може воно й так, принаймні якщо порівняти з будинками, суцільно зробленими з деревини. Але якщо все це перейде на рівень якогось нацпроекту, контроль за походженням та обсягами сировини точно треба буде посилити.

Будинки - на сваях або високому бетонному фундаменті: від дощу пресована солома промокне лише на кілька сантиметрів і висохне, але підлога має бути подалі від вологої землі. Для звуко- та теплоізоляції використовують відходи від обробки льону.

Один з таких будинків у селі Мила Києво-Святошинського району вже будується – всього на ділянці їх планують побудувати 65, перші десять – за описаною вище каркасно-солом’яною технологією. Сім’я переселенців – чоловік, дружина, двоє дітей та теща - що купили землю та почали будівництво, зараз просять лише одного – щоб обленерго провело на ділянку до їхнього будинку світло, бо тоді відпаде проблема й усіх інших комунікацій (газ не вестимуть - дорого). Ну а там, за їхніми словами, може, надійде обіцяна допомога від ООН: бо спочатку, не вірячи, певно, що гроші не вкрадуть, міжнародні партнери не надавали коштів, говорили – купіть землю. Купили. Почніть будівництво – почали. А реакції досі немає.

Ще один проект «швидких» будинків, які можна зібрати за 1-3 дні, та за бажанням перевезти в інше місце, планується почати у листопаді під Вишгородом. За словами представника компанії-автора проекту Дмитра Кухарєва, такі будинки складаються з блоків «сендвіч»: бетон + пінополістирол (утеплювач) + бетон. Зібрати можна будинок мінімального розміру – навіть 15 кв. м., а потім «дозбирувати», тобто добудовувати за потребою окремі кімнати.

Усі ці люди, що приїхали з різних кінців країни, вже встигли скоординуватися щодо подальшої співпраці. Правда, поки що без посадовців. На огляд виробництва екобудинків та місце забудови у Київську область Тука з нами не поїхав – певно, були важливіші справи у заступника міністра по вимушених переселенцях. Ну шо ж.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!