Блекаути, школи-рятівники та мільйонні збитки: як Київ готується до найважчої зими
Столиця готується до екстремальних сценаріїв взимку, розгортаючи сотні мегаватів резервної генерації та перетворюючи школи на пункти обігріву. Про те, як місто планує вижити в умовах постійних атак, повідомляє «Дзеркало тижня» з посиланням на керівництво КМДА.
У Києві готуються до найскладніших сценаріїв цієї зими: у столиці збільшують кількість пунктів обігріву, відновлюють пошкоджене обладнання ТЕЦ і нарощують резервну генерацію, повідомляє «Дзеркало тижня» з посиланням на в. о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не лише про підготовку до можливих блекаутів, а й про спробу втримати місто в робочому стані в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру.
Пункти обігріву в школах і резервне живлення
За словами Пантелеєва, до кінця року Київ має відновити 100 МВт потужностей і додатково створити 1000 МВт теплової генерації. Для цього планують використовувати резервні джерела, локальні котельні, а також заміну й посилення старого обладнання.
Окремо в місті розраховують розгорнути 200 МВт резервного живлення від когенераційних установок. Зараз, за словами посадовця, уже запущено 60 МВт, решту планують ввести в роботу до кінця року.
У Києві також удвічі збільшать кількість опорних пунктів обігріву. Їх облаштовуватимуть у школах: у кожному районі підготують по 10 закладів із автономним теплом і живленням. Загалом у столиці має бути 100 таких пунктів, відкритих для всіх у разі аварійного вимкнення електрики та опалення.
«Треба готувати сценарії поведінки в екстремальних умовах. І це ми також продовжуємо робити. Треба бути реалістами. Ми живемо в період жорсткої фази війни, коли для ворога вже і цивільні є однією з пріоритетних цілей», – зазначив Пантелеєв.
Скільки коштують наслідки обстрілів
Посадовець нагадав, що в місті діють програми співфінансування для підготовки житлових будинків до зими. Понад тисячу будинків уже забезпечені резервним живленням, а в багатоповерхівках працюють 200 сонячних електростанцій.
Окремий тягар для міського бюджету – відновлення будинків після обстрілів і ремонт укриттів. Пантелеєв каже, що наслідки кожного балістичного удару по столиці завдають збитків на 300–500 мільйонів гривень.
У Києві готуються не лише до короткочасних аварій, а й до тривалих відключень, якщо обстріли знову вдарять по енергосистемі.
Контекст
Підготовка столиці до зими цього року напряму пов’язана з ризиками російських атак на енергетичну інфраструктуру. Саме тому влада робить ставку на резервні джерела живлення, локальну генерацію та мережу пунктів обігріву, які мають розвантажити місто в разі масштабних аварій.
Київ уже не вперше входить у холодний сезон із підвищеними ризиками для тепла й світла. Тому нинішні плани КМДА – це радше спроба заздалегідь підготуватися до сценарію, який у мирний час виглядав би надмірним, а під час війни є базовим.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що у Києві та інших містах України посилюють підготовку до можливих відключень світла.
