Блокувань не побільшає, але схематозникам приготуватися: НБУ змінив правила фінмоніторингу
Національний банк України оновив правила фінансового моніторингу, посиливши контроль за тіньовими схемами бізнесу та одночасно спростивши життя звичайним клієнтам. Про те, як це вплине на наші гаманці, повідомляє РБК-Україна.
Національний банк України оновив підходи до фінансового моніторингу, банківського нагляду та окремих правил роботи системи під час війни. Регулятор, зокрема, посилив увагу до схем ухилення від сплати податків і легалізації тіньових доходів, а також спростив частину процедур для клієнтів банків, повідомляє РБК-Україна.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що саме зміниться для банків, бізнесу та звичайних клієнтів після липневих рішень НБУ.
На що тепер дивитимуться банки
У липні Національний банк окремим листом звернув увагу банків на фінансові схеми, які можуть використовувати для ухилення від сплати податків, формування фіктивного податкового кредиту або легалізації доходів із тіньового сектору. Йдеться, зокрема, про так звані «скрутки» та «зустрічні потоки».
Серед ознак ризику регулятор назвав багатомільйонні обороти компаній за мінімальної кількості працівників, відсутність виробничих або складських приміщень, невідповідність платежів заявленому виду діяльності, транзитне рухання коштів та співпрацю з великою кількістю нещодавно створених контрагентів.
Водночас у НБУ наголошують: банки мають оцінювати не окремий платіж, а сукупність факторів і відповідність фінансової активності реальній господарській діяльності клієнта.
«Це письмо не встановлює нових масових обмежень для клієнтів і не означає автоматичного посилення контролю за будь-якими операціями бізнесу. Річ у рекомендаціях банкам щодо роботи з конкретними комбінаціями ризикових ознак», – пояснила керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень і прогнозування «Фінансовий пульс» Діляра Мустафаєва.
Що спростили для клієнтів
Паралельно НБУ пом'якшив окремі процедури ідентифікації та верифікації фізичних осіб. За постановою №81 банки отримали можливість допомагати клієнтам, які з фізичних або інших об'єктивних причин не можуть самостійно пройти необхідні процедури.
Зокрема, супровідна особа або працівник банку може допомогти клієнту пред'явити документ, а в окремих випадках згоду на фотофіксацію можна підтвердити аудіо- або відеозаписом. Банки фінансової інклюзії також зможуть залучати комерційних агентів до ідентифікації клієнтів.
«Загальна логіка липневих змін достатньо чітка: контроль має посилюватися там, де існують обґрунтовані ризики використання банківської системи в протиправних схемах, але ставати простішим і доступнішим там, де людина стикається з фізичними, територіальними або іншими об'єктивними перешкодами», – зазначила Мустафаєва.
Банківський нагляд наближають до стандартів ЄС
Фінансовий моніторинг став одним із трьох ключових напрямів липневих змін. Інші рішення стосувалися забезпечення стабільної роботи банків під час війни та подальшого наближення українського банківського регулювання до законодавства Європейського Союзу.
Так, постановою №77 НБУ оновив порядок оцінки стійкості банків і вдосконалив ризик-орієнтований банківський нагляд (SREP). Крім того, постановою №75 регулятор продовжив тестовий період розрахунку мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком. Звітність за новими правилами банки подаватимуть із 1 листопада 2026 року замість 1 серпня, що дає їм більше часу на підготовку.
«У липні Національний банк продовжував розв'язувати найнагальніші завдання: з одного боку, банки мають зберігати операційну та фінансову стійкість в умовах воєнних ризиків. З іншого – регулятор уже формує спостережне середовище, у якому українські банки надалі працюватимуть за логікою і стандартами, звичними для європейського фінансового ринку», – сказала Мустафаєва.
Що змінилося у валютних і воєнних правилах
Окремими постановами Нацбанк також переглянув правила валютного регулювання та роботи банків під час воєнного стану. Зокрема, постанова №79 дозволила українським поштовим операторам, експрес-перевізникам і міжнародним перевізникам переказувати валюту за кордон для сплати митних платежів, податків і зборів, пов'язаних із доставкою посилок до країн ЄС.
Крім того, постанови №78 і №80 уточнили правила оцінки фінансового стану позичальників під час воєнного стану, оновили порядок визначення територій, де банки можуть тимчасово припиняти роботу окремих підрозділів, і пом'якшили окремі вимоги до обліку непрофільних активів під час розрахунку капіталу банків.
«Такі рішення не слід сприймати як зниження вимог до банків. Їхнє завдання – не допустити, щоб обставини, безпосередньо спричинені війною, штучно погіршували регуляторні показники або змушували банки ухвалювати економічно необґрунтовані рішення», – підкреслила Мустафаєва.
Водночас у НБУ наголошують, що навіть за умов більшої гнучкості зберігаються запобіжники, які не дозволяють перетворити тимчасові послаблення на інструмент приховування реальних ризиків.
Останні рішення регулятора показують знайому для воєнного періоду логіку: жорсткіший контроль там, де є ознаки схем, і більше простору для клієнтів там, де бюрократія лише ускладнює доступ до банківських послуг. Саме так НБУ намагається одночасно втримати фінансову систему в робочому стані та підлаштувати її під правила, ближчі до європейських.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Національний банк також переглядав підходи до валютного регулювання та роботи банків у воєнний час, адаптуючи частину вимог до нових ризиків і потреб клієнтів. Читайте також інші матеріали БЕЗ ТАБУ.
