Без адвокатів, зв'язку та надії на швидкий обмін: через що проходять тисячі цивільних українців у російських тюрмах
Росія незаконно утримує в тюрмах понад вісім тисяч цивільних українців, піддаючи їх тортурам та ізоляції, щоб мати «обмінний фонд» для майбутніх торгів. Про це йдеться у масштабному дослідженні правозахисників, повідомляє «Настоящее Время».
Системні викрадення цивільних українців на тимчасово окупованих територіях є свідомою політикою Кремля, спрямованою на придушення будь-якого спротиву. Про це йдеться у спільному звіті українських правозахисних організацій та незалежних експертів із Норвегії, оприлюдненому виданням «Настоящее Время». Наразі правозахисникам вдалося документально підтвердити 8 231 випадок незаконного позбавлення волі, проте реальна кількість заручників може бути вдвічі більшою.
БЕЗ ТАБУ розповідає про масштаби цієї гуманітарної катастрофи, умови утримання українських громадян у російських тюрмах та причини, чому окупанти блокують їхнє повернення додому.
Цивільні бранці у російському полоні / Фото: Настоящее Время
Масштаби викрадень та географія тюрем
За оцінками правозахисників, реальна кількість цивільних заручників, яких Росія незаконно позбавила волі, може сягати 17 тисяч осіб. Цю цифру підтверджують дані з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Серед затриманих – представники місцевого самоврядування, вчителі, лікарі, підприємці, громадські активісти та священнослужителі.
«Це люди, про яких нам щось відомо. Або ми зафіксували факт затримання, або сусіди розповідають, що за людиною приїхали невідомі в масках, або її бачили ті, хто повернувся з полону. Їх утримують в одних камерах із військовополоненими, тому військові після повернення часто діляться інформацією про цивільних, чиї імена вони змогли запам'ятати», – зазначив один із авторів доповіді, голова правління громадської організації «Експертна група "Сова"» Михайло Савва.
За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, українських громадян утримують щонайменше у 186 верифікованих місцях: слідчих ізоляторах та виправних колоніях у Мордовії, Ростовській області та Сибіру. Крім того, існує велика кількість неверифікованих місць утримання – підвалів, гаражів та спеціальних ям на окупованих територіях.
Повна ізоляція та блокування доступу Червоного Хреста
Головною проблемою для пошуку та звільнення цивільних є їхній невизначений правовий статус у російській юридичній системі. Російська сторона не надає жодної інформації про затриманих, а оскільки проти більшості з них не порушено кримінальних справ, вони позбавлені права навіть на формальну адвокатську допомогу.
«У них немає комунікації із зовнішнім світом. До них не допускають російських адвокатів. Листи їм заборонені. Військова поліція Міноборони РФ може прийняти листа від родичів, але зазначає, що його передадуть лише після закінчення "фільтраційних заходів". А ці заходи у багатьох тривають ще з 2022 року», – наголошує Михайло Савва.
Російська влада також повністю ігнорує Женевські конвенції, які підписали 196 країн, включаючи РФ. Генеральний директор Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) П'єр Крахенбюль раніше підтверджував, що представникам організації, зокрема лікарям, не забезпечують повноцінного та безперешкодного доступу до українських полонених.
Чому цивільних майже не повертають
Статистика звільнень цивільних громадян є критично низькою. З початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути майже 9,5 тисяч військовослужбовців, тоді як цивільних – лише 457 осіб. Правозахисники пояснюють це тим, що Кремль свідомо розглядає тисячі беззбройних заручників як інструмент майбутнього політичного шантажу.
Ті, кому вдалося вирватися з російських катівень, свідчать про систематичне застосування тортур, катування електричним струмом, голод та сексуалізоване насильство. Через це у червні 2026 року ООН внесла Росію до «чорного списку» за сексуалізоване насильство під час війни в Україні, верифікувавши щонайменше 310 таких випадків як щодо жінок, так і щодо чоловіків.
Проблема звільнення цивільних заручників залишається однією з найскладніших, оскільки міжнародне право забороняє обмін цивільних осіб на військовослужбовців. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та українські дипломати змушені шукати альтернативні шляхи та залучати треті країни як посередників для повернення українців додому.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Україні вдалося повернути з російського полону чергову групу громадян, серед яких були як військовослужбовці, так і цивільні особи, які тривалий час вважалися зниклими безвісти.
