«Звіряче бажання ескалації»: Кремль змінює тактику на зиму, а Україна готує симетричну відповідь по російських НПЗ
Кремль вирішив змінити зимову тактику і взявся бити по цивільній інфраструктурі та мостах великих міст, аби вигнати українців з домівок, повідомляє видання Mirror. У відповідь Володимир Зеленський анонсував подвоєння ударів по російських нафтопереробних заводах — головному джерелі фінансування кремлівської воєнної машини.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія посилила удари по Києву та цивільній інфраструктурі, а відповіддю стануть нові атаки на російські нафтопереробні заводи, повідомляє Mirror.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не лише про обмін ударами, а й про зміну тактики з обох боків напередодні холодного сезону.
Київ під ударами, Москва відповідає погрозами
За словами Зеленського, російські війська намагаються бити по мостах, дорогах, школах, лікарнях і логістиці, щоб створити додатковий тиск на мирних жителів і ускладнити життя у великих містах. Президент назвав таку тактику «звірячим бажанням щодня ескалювати ситуацію» і заявив, що Україна не залишить ці атаки без відповіді.
Після повторних ударів по Північному мосту в Києві Зеленський наголосив, що удари по російських НПЗ мають стати системною відповіддю на спроби РФ зірвати роботу української енергетики. Водночас у Москві пригрозили, що у разі української відповіді російська армія нібито «посилить удари» по військових і військово-промислових об’єктах в Україні.
Підтримка з Берліна і нові обіцянки допомоги
Окремо Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, який прибув до Києва з неанонсованим візитом. Під час поїздки Берлін оголосив про пакет допомоги на 850 млн фунтів стерлінгів, частину якого мають спрямувати на терміновий ремонт енергетичної інфраструктури.
Мерц заявив, що приїхав в Україну, бо вона потребує підтримки в найближчі тижні, а російська армія продовжує бити по містах і житлових будинках. Він також наголосив, що якщо Росію не зупинити, її воєнна машина зрештою становитиме загрозу й для Європи.
Німеччина залишається одним із ключових партнерів України у військовій та енергетичній допомозі, а нові транші часто прив’язують саме до потреб у захисті критичної інфраструктури.
Кремлівський шантаж і реакція НАТО
На тлі цих подій Кремль знову вдався до ядерних погроз, цього разу через лист до НАТО із заявою про нібито підготовку блокади Калінінграда. У документі Москва заявила, що готова застосувати «весь наявний арсенал», включно з ядерною зброєю, якщо вважатиме свою територію під загрозою.
У НАТО такі заяви відкинули, назвавши їх безвідповідальною ядерною риторикою. Генсек Альянсу Марк Рютте, за даними Mirror, не вірить, що Кремль насправді готовий перейти від погроз до дій.
Україна паралельно намагається посилювати власні спроможності для ударів і захисту від російських атак. Серед іншого, в найближчі тижні очікують на постачання дешевих ракет-перехоплювачів для боротьби з реактивними дронами, а також на розширення виробництва власних ракет.
Підхід Києва нині виглядає прагматичним: у відповідь на спроби зруйнувати енергосистему Україна б’є по джерелах російського воєнного бюджету. Саме нафтопереробка лишається одним із ключових каналів фінансування війни, тому атаки на НПЗ Кремль сприймає особливо болісно.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Росія системно посилює удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі України напередодні опалювального сезону, а союзники Києва готують нові пакети допомоги у відповідь. Читайте також інші матеріали БЕЗ ТАБУ.
