Валютна лихоманка: чому Нацбанку довелося продати рекордні $5,5 мільярда за місяць
У вересні Нацбанк спалив рекордні $5,519 млрд зі своїх резервів, аби втримати курс гривні на тлі ажіотажного попиту з боку бізнесу та населення. Як повідомляє OBOZ.UA з посиланням на аналітиків, щоденний дефіцит валюти сягнув річного максимуму.
У вересні Національний банк України (НБУ) продав на валютному ринку рекордні $5,519 млрд, щоб згладити різке зростання попиту на тлі дефіциту валюти на міжбанку та готівковому ринку, свідчать розрахунки фінансового аналітика Андрія Шевчишина, оприлюднені «Мінфіном». Найбільше валюту купував бізнес, однак активізувалися й домогосподарства.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що саме стоїть за цим стрибком попиту і чому регулятору довелося виходити на ринок такими обсягами.
Що відбувається на валютному ринку
За оцінкою Шевчишина, наприкінці вересня – на початку жовтня середньодобовий попит на валюту на ринку значно перевищив пропозицію. Бізнес у середньому купував $467,6 млн на день, тоді як продавав близько $250,4 млн.
Через це середньодобовий дефіцит валюти на міжбанку та готівковому ринку зріс до $253,1 млн. Саме на цьому тлі НБУ довелося активніше продавати валюту зі своїх резервів – у середньому по $262,5 млн на день.
Вересневий обсяг інтервенцій НБУ став найбільшим місячним показником за весь час спостережень і перевищив попередні пікові значення, зокрема грудень 2024 року та червень 2026-го.
Чому бізнес купує більше доларів
Одним із ключових чинників зростання попиту стали наслідки російських атак по українській інфраструктурі та складах. Пошкодження запасів змушує компанії швидше відновлювати товарні залишки, а це часто означає закупівлю імпортної продукції, обладнання, сировини та комплектуючих.
За оцінкою аналітика, додатковий попит могли формувати ритейл, фармацевтичний сектор і логістичні компанії. Окремо на потребу в валюті вплинуло й подорожчання енергоресурсів: частину пального та інших енергоносіїв Україна імпортує, а розрахунки за такі поставки відбуваються в іноземній валюті.
Тобто навіть без збільшення фізичних обсягів імпорту компаніям доводиться купувати більше валюти, якщо дорожчають самі закупівлі. У результаті попит на долар з боку бізнесу розганяє і валютний ринок загалом.
Населення теж лишається чистим покупцем
Середньодобова купівля валюти населенням, за розрахунками Шевчишина, зросла до $102,1 млн. Натомість продавали громадяни близько $66,4 млн на день, тож чиста купівля становила приблизно $35,9 млн щодня.
Інакше кажучи, українці й далі купують більше валюти, ніж здають. На тлі цього посилюються девальваційні очікування: люди намагаються захистити заощадження від можливого послаблення гривні.
Як пише БЕЗ ТАБУ, саме поєднання бізнесового попиту, обережності населення та бюджетних витрат і сформувало нинішній тиск на курс.
Як бюджетні видатки впливають на курс
Окремим чинником зростання попиту на валюту аналітик називає державні видатки. Коли держава активніше витрачає кошти, частина цих грошей через зарплати, закупівлі та інші платежі потрапляє в економіку й підсилює споживання.
А це, своєю чергою, стимулює попит на імпортні товари, для оплати яких потрібна валюта. У результаті на ринку збільшується потреба в доларах, навіть якщо фізичні обсяги імпорту не змінюються суттєво.
За підрахунками аналітика, саме поєднання цих факторів і призвело до того, що сумарний середньодобовий дефіцит валюти досяг максимуму цього року.
Наразі НБУ продовжує згладжувати коливання курсу за допомогою інтервенцій. Це дозволяє уникати різких рухів, але водночас означає суттєве навантаження на валютні резерви.
Водночас у банківському секторі традиційно радять не тримати всі заощадження лише в доларах або євро, а розподіляти кошти між гривневими та валютними інструментами залежно від особистих витрат і ризиків.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що українцям радять не зберігати всі заощадження лише в іноземній валюті та враховувати власні фінансові цілі перед купівлею доларів або євро.
