Захід робить ставку на перемогу України вже у 2023 році

Захід робить все для перемоги України вже в 2023 році

Ключовим питанням, яке суттєво пришвидшило військові постачання зброї Україні звісно ж, залишається бажання Заходу поставити крапку у війні вже цього року.

Під Заходом тут варто розуміти передусім США, Канаду і Британію, адже побічно саме їхні політичні рішення зумовили вал подібних політичних рішень і з боку країн Європи. Будь-яка серйозна військова допомога надається не в пусту абстракцію: вона кореспондує із бажаним і, що більш важливо, найбільш вірогідним для сторони прийняття рішень сценарієм. Зараз сценарій більш швидкої перемоги Києва вже не видається таким нереалістичним для колективного Заходу, як приміром весною 2022. Так, ми вірили, але нашої віри як завжди мало: Заходу потрібна була доконана інформація з місця, яка би підтверджувала дві гіпотези. Перша: Україна здатна не лише до успішних оборонних, але і до успішних наступальних операцій - тут Харківський наступ відіграв особливу роль у тому, аби це було підтверджено. Друга: українці здатні успішно опановувати в тому числі складну західну техніку і робити це в короткі строки. Цю гіпотезу теж було підтверджено на різних етапах 2022 року, і в окремих випадках західні медіа підкреслювали захват військових США які спостерігали за процесом освоєння техніки.

Тому Рамштайн 20 січня буде безумовно крутитись навколо теми, як допомогти Києву саме у наступальних діях надалі. NYT повідомили, що США будуть працювати над допомогою і у плануванні операцій по контрнаступу. Якоюсь мірою, це вже можна вважати не першим таким актом: наприкінці літа 2022 було повідомлено про створення спеціального командування із американських військових на чолі з тризірковим генералом, яке допомогло б Києву у веденні масштабних операцій.

Втім, це не відкидає і фактору поновлення бойових дій на Півночі України. Наступ з Білорусі стає більш можливим через збільшення темпів перекидання військових частин з РФ. Важливо і те, що наступ РФ там так чи інакше не буде мати успіху і радше буде плануватися як відволікаючий маневр і стримуючий від контрнаступу України фактор. Це спроба перегрузити або перерізати деякі логістичні шляхи і відтягнути частину українських сил, які могли б бути задіяні в наступі. Знову таки, враховуючи чим є нинішній Північ України транспортно, план більш ніж авантюрний. Про взяття великих міст взагалі мова не йде.

По-друге, що варто відзначити - з початком року суттєво активізувалася присутність у західних медіа тез про можливість дезінтеграції і суттєвого ослаблення РФ за наслідками війни. Якщо раніше не Заході все ж було важко знайти подібні тексти у великих медіа, то зараз принаймні дискусія була розпочата. Це не говорить про збільшення ймовірності самого сценарію: лише про підвищення готовності Заходу його обговорювати і готуватися до того, що він аж ніяк не абсолютно неймовірний. Більше того, це варто відносити не до короткострокових наслідків програшу РФ у війні (програли і дезінтегрувалися), а до довгострокових (програли - ослабли - посилилися конфлікти - починається процес дезінтеграції).

Головною причиною можливої дезінтеграції РФ все ж будуть не стільки успішні дії зовнішніх акторів, скільки глибока криза із соціальним капіталом і довірою всередині російського суспільства. Атомізація і внутрішня криза відносин будуть більш руйнівними ніж вплив будь-яких зовнішніх факторів. І якщо так-сяк обмежити вплив зовнішніх факторів РФ ще здатна (зачистка медіаполя, політичного середовища і спроба формування нових рамок для насильства), то зупинити внутрішню органічну соціальну дезінтеграцію - ні. Спроби об’єднання російських громадян будь-якими методами, включаючи ціннісно-ідеологічне «будівництво» провалюються, попри масштабні спроби керівництва РФ дійсно ідеологізувати більшість населення.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!