За крок до сміттєвого баку. Як «ляшківці» люстрували посадовців у Києві
Будівлю «Київтранспарксервісу» сьогодні намагалися «розхитати» ззовні та зсередини: спочатку через побиття співробітника-майданівця його керівником, потім – через перерозподілення ділянок під парковки. Прийшли до одного посадовця, а дісталося іншому.
Під час заворушень, чи то пак спроб заворушень, нардепи не світилися, переважно керували парадом їхні численні помічники. Наприклад, Ярослав Годунок, депутат Бориспільської міськради, помічник «радикала» Ляшка, і як тепер це часто буває на багатьох акціях, колишній правоохоронець. І схоже, носив він балаклаву ще тоді, коли це не було мейнстрімом:
Щоправда, він каже, що службу покинув задовго до переатестації і взагалі у подібних акціях ніяких прихованих мотивів не бачить. Але згодом акція втратила взагалі будь-які сценарії і спільний мотив, і почала жити своїм життям.
Ще на початку вималювалося дві групи. Одні прийшли усувати з посади і вимагати вибачень від виконуючого обов’язки заступника керівника Святослава Мельника – нібито за побиття майданівця та волонтера Євгена Сагуйченка (тут покази кардинально розійшлися). Інші, так би мовити, до купи, прийшли обурюватись тим, що в них забирають парковки та віддають іншим, а повідомлення про фактичне захоплення надсилають заднім числом.
Спочатку все було суворо: прохід за перепустками, охорона на вході, але чим більше ставало людей, тим безглуздішими ставали всі ці формальності. Зрештою вхідні двері відчинили і вже не зачиняли зовсім.
На другому поверсі, у кабінеті Мельника, у якому протестувальники ще до початку акції виламали двері і написали на стіні все, що про нього думають, почалася кількагодинна варта у очікуванні посадовців КМДА. Приїжджати на місце вони не поспішали, Мельник, що, за словами співробітників, також був у КМДА – теж спілкуватися з натовпом не поспішав. В очікуванні активісти з «паркувального» крила переключилися на заступника Ярослава Погребняка і допомогли йому зійти сходами:
Версія «гостей» підприємства – Мельник у понеділок ввечері побив майданівця так, що той опинився у лікарні. Після поранення на Майдані Євген не бачив на одне око, тепер – майже зовсім втратив зір. Конфлікт нібито стався після того, як Євген Сагуйченко прийшов до керівника у кабінет написати заяву на матеріальну допомогу для лікування. У відповідь наслухався, що і Україна – не держава, і Майдан був дарма.
Ще одна з помічниць Ляшка, Тетяна Гринчук, розповіла, що у вчорашній телефонній розмові Мельник стверджував: Євген прийшов до нього у кабінет, ображав, впав на підлогу сам і почав битися головою об монітор.
Співробітники підприємства теж за версіями поділилися навпіл: одні говорили, що чули сварку, але не бачили, що відбувалося, а потім побачили Євгена на підлозі у кабінеті. Інші, наприклад, Максим Никитчук, начальник відділу парковки Святошинського району, виклали таку версію:
Активісти навіть лякали посадовців шинами, правда, згодом у дворі їх знайти так і не вдалося. Замість цього десь через годину після початку акції під’їхали мобільні кав’ярні, інфраструктура протесту почала налагоджуватись. Активісти збирались осісти у будівлі надовго, доки Мельник не приїде і не вибачиться на колінах, навіть обіцяли намети, хоча до них не дійшло також.
Протест розтікся коридорами, були навіть спроби пролізти у коридор на першому поверсі, де розташовувалася каса підприємства. Одного з паркувальників почала відганяти від стурбованої не на жарт охорони помічниця Ляшка, просила не провокувати. При цьому називала його «Володя» і на ти. Правда, на питання, чи це їхній однопартієць, відповіла, що ні, і вони щойно познайомились. А охорона свою порцію матюків все ж отримала – добре, що була навчена вести себе у таких випадках адекватно.
Серед численних виступів у захопленому кабінеті та окупованих натовпом коридорах лунали і умовно справедливі закиди, у бік поліції, наприклад, з приводу того, що заява, подана Сагуйченком до Подільського райвідділку, чомусь зникла, і довелося писати наново. Але разом з тим з різних приводів аж двічі було повторено, що такого не було навіть при Януковичі.
В очікуванні представників КМДА намагалися змусити підписати Ярослава Погребняка заяву на звільнення. Той показово зняв піджак, «радикали» вирішили, певно, що не варто телекамерам витріщатись на закривавлену сорочку, і швиденько евакуювали усіх зайвих із кабінету. Згодом намалювалася бригада «швидкої», натовп чекав результатів медогляду за дверима, і побоювався, що Погребняка заберуть від народного гніву прямо до лікарні.
Щодо конфлікту заступник відбивався тим, що зараз вже проводиться досудове розслідування. А щодо паркувальних майданчиків активісти самі визначитися не змогли: депутат-«ляшківець» намагався з ними якось зкоординуватися та показати документи, які свідчать про порушення під час передачі іншим особам. Але потрібних прізвищ посадовців та реєстраційних номерів там не знайшлося.
Зрештою, активісти до чергувалися до того, що Погребняка забрала медична бригада на лікарняний, посадовці КМДА так і не приїхали, але заспокоїли, що Мельника відсторонили, а конфліктом займатиметься спеціальна комісія. Протестувальників запросили на обговорення за кілька днів, то ж далі буде.