Всі проти всіх. Фестиваль протестів у Києві

11:45, 07 октября
Незгодні з поліцією - фото 1
Незгодні з поліцією / Без Табу

У четвер цілий день відбувалися пікети та перформанси під усіма ключовими установами. І хоча організатори були зовсім різними, вимоги - теж, але чомусь здалося, що все це одна велика історія.

Спочатку активісти «Реанімаційного пакету реформ» анонсували акцію, під час якої планувалося витирати ноги об статтю Конституції. Але на підступах до Верховної Ради чекало ще одне не менш цікаве видовище. Можна було припустити, що автобуси з житомирськими номерами, повні прочан, їхали до Лаври, але трохи заблукали. Згодом виявилося, що це Московський патріархат привіз своїх протестувати проти законопроекту, що нібито буде утискати їхню «єдину канонічну» церкву. Так і сказали.

У законопроекті, до речі, зокрема йдеться про визначення кількості прочан, яке необхідне для переходу з однієї релігійної громади до іншої. Якщо УПЦ МП так впевнена у своїй популярності в Україні, то чого б хвилюватися та мобілізувати паству?

Акція, що відбувалася у формі молебна під хрестом біля Верховної Ради, трохи глушила конституційний перформанс, але перетягти на себе увагу медіа все одно не вдалося. Бо ближче до входу у парламент вже було цікавіше.

Час для акції обрали не дуже вдало – по-перше, законопроект, що вносить зміни до законодавства про держслужбу та дозволяє обирати кандидатів на посади голів держадміністрацій комісією при Адміністрації президента, мали розглядати близько 16:00, а акцію провели зранку. По-друге, майже всі, хто хотів, вже зайшли до приміщення, надворі лишилися знімальні групи тих каналів, що можуть собі дозволити по дві знімальні групи на одному об’єкті (або ж не мають акредитації). Ну і вільні стрімери, звичайно.

Активісти говорили про чергову спробу узурпації влади президентом Порошенко, підготовку до другого терміну, розбалансування повноважень гілок влади у парламентсько-президентській республіці. А також про те, що депутати-ініціатори законопроекту топчуться таким чином по Конституції брудними ногами – і продемонстрували, як саме. Але якщо вимкнути звук, то картинка була доволі трешовою. Навіть не шкода було б часу відмоніторити згодом російські ЗМІ – який вони текст наклали би на цю картинку. Можливо, колись дійде до того, що звук з акції, з конструктивним змістом та конкретними вимогами і пропозиціями, користатимуть в Україні, а зображення йтиме на Росію, для подальших медіапровокацій. Хто на що вчився, як то кажуть.

Вдень усі активності передислокувалися під будівлю МВС, і там вже все було не так камерно та самодіяльно. Наприклад, про якість поліграфії на прикладі деяких плакатів багато хто з громадських активістів може лише мріяти. Зокрема, активісти, що протестують проти будівництва торгівельно-розважального центру над станцією метро «Героїв Дніпра», на певному етапі розвитку діяльності почали мріяти про нормальний мегафон – щоб голоси не зривати, як під час громадських слухань по забудові.

Від активістів ОУН, ВО «Свобода», «Чорного комітету», С14 та «Правого сектору», які прийшли по обіді вимагати відставки Авакова та Деканоїдзе, будівлю міністерства відгородили нацгвардійцями, перевіряли машини, яким не пощастило їхати через цю ділянку, але зрештою усіх активістів пропустили через ланцюг після огляду різного ступеня ретельності. Наприклад, не пускати у балаклавах надумали вже після того, як кілька учасників пролізли всередину периметру.

Відмітилися на акції і нардепи, і протестувальники проти усіх забудов одразу, і жертви катувань та родичі жертв, бо як їм ще добиватися свого, як не приєднавшись до тих, хто кричить гучніше, знається на юридичних нюансах під час проведення акцій та всілякій іншій бюрократичній тяганині.

Хатія Деканоїдзе якраз була на зустрічі з канадцями, Ілля Ківа ходив біля пікету колами і періодично постачав журналістам коментарі другої сторони, відпрацьовуючи за всіх. Пояснював, що проблема у тому, що зараз не всі, хто служив на Донбасі, можуть бути прийняті до поліції, що треба розширити навчальний курс перед тим, як випускати патрульних «у поле». Незважаючи на це все, натовп після виступів таки проліз на прохідну, обліпив вертушку і почав чекати Хатію, іноді доволі гучно, зі сварками. Ківа ввімкнув гучність і намагався влаштувати зустрічний мітинг.

Окрім основних заявлених вимог у натовпі, що не знімав облогу міністерства, траплялися і плакати щодо відставки Порошенка, і меседжі, що були запозичені з попередніх акцій, які стосувалися інших приводів і влаштовувалися іншими організаціями. Чи може тими ж самими?

Під вечір ситуація загострилася: якщо під МВС силовикам закидали, що вони захищають самих себе, то вже активісти «Братства» пана Корчинського на вулиці Дмитрівській під будівлею каналу «Інтер» сварилися на поліцейських через те, що ті «охороняють сепаратистів» і не дозволяють демонтувати паркан.

Ситуація біля «Інтера» і справді була дика – окрім паркану, який нікуди не подівся за місяць, берізки за парканом пережили кронування і перетворилися на обрубки, з-за яких співробітникам телеканалу стало зручніше спостерігати за тим, що коїться у них під вікнами. Але таким чином боротьба проти ворожих медіа і за благоустрій неминуче перетворювалася на боротьбу проти вирубок.

«Корчинківці» розірвали поліції та нацгвардійцям шаблон наявністю формально не заборонених предметів. До паркану, яким обгородився телеканал, їх не пустили, і обступивши напівкільцем, попросили показати, що у мішках. Знайшли там сокиру (!), болгарку (!!!) та інші інструменти для демонтажу. Поліцейські стали на мішок, активісти нависли над поліцейськими, журналісти – над усіма ними, і так усі завмерли десь на півгодини. У коректних і форматних запитаннях від ЗМІ чулося щось на зразок: «То чи буде щось сьогодні, якщо вже ви покликали усі центральні телеканали?».

Згодом виявилось, що бійки, незважаючи на всі намагання накрутити ситуацію, таки не буде – виплив у просторі припис «Київблагоустрою», згідно з яким від «Інтеру» три дні чекатимуть документів на паркан, якщо їх не буде та паркан не демонтують самі співробітники, то «Київблагоустрій» зробить це сам. Ну і «братчики» приєднаються, напевно. Наприкінці громаді навіть продемонстрували живого посадовця цієї організації, який показав той припис і повторив усі умови ще раз, щоб усі заспокоїлися.

Схоже, що акції, які розбиті на умовні етапи, і на кожному з них особливо нічим не завершуються, мають ще одну окрему мету (а можливо, це просто об’єктивний наслідок). Виявляться, що і активісти Майдану, і учасники бойових дій тепер є по обидва боки – і серед протестуючих, і серед силовиків. І саботажники з провокаторами – теж по обидва. А реальні жертви якихось складних ситуацій чи виборювачі своїх законних прав змушені йти пліч-о-пліч то з тими, то з іншими.

Без Табу
Другое на тему
Предложение партнеров
Комментарии
Публикации