Віталій Касько: Якби не моя позиція, Шокін досі був би на посаді

Віталій Касько розповів про латвійські мільйони та свою роль у зміщенні Шокіна

Екс-заступник генерального прокурора України Віталій Касько розповів Без Табу про те, хто відправив €50 млн з України до бюджету Латвії, про війну з владою, «квартирні скандали», фінансування майбутньої партії та найближчі плани Міхеїла Саакашвілі в Україні.

Мабуть, тільки у нас можна оголосити війну корупції, а потім воювати із тими, хто називає себе «антикорупціонерами». Не встиг ще Віталій Касько оговтатися від підозр у шахрайстві зі службовими квартирами, як ГПУ вже закидає йому співпрацю із поплічниками Віктора Януковича – Сергієм Арбузовим та Сергієм Курченком. Мовляв, у змові з ними Касько посприяв виведенню з України до Латвії 50 мільйонів євро.

Сам Касько усі звинувачення відкидає, вважаючи, що влада веде проти нього війну за його антикорупційні викриття. Підстави так вважати є – ГПУ відбирає у нього квартиру, машину та навіть паркомісце, його ім’я фігурує у «темниках Банкової». Проте, на всі ці атаки Віталій Касько не зважає. Він має відповіді майже на всі питання, свою позицію пояснює вичерпно й доступно, іноді навіть малює схеми у блокноті журналіста для кращого розуміння, попри те, що дуже поспішає.

До речі, спірні моменти з ним також вирішуються швидко: якщо питання пану Каську не подобається – він просто відмовляється про це говорити або віртуозно змінює тему. Утім, за відведених 45 хвилин встигає розповісти багато цікавого.

Латвійські мільйони

- Віталію, президент призначив вас керівником міжвідомчої робочої групи з координації повернення до України коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями. Це означає, що ви несете відповідальність за втрачені Україною мільйони, які надійшли до бюджету Латвії?

Почнемо з того, що у відповідному розпорядженні президента біля мого прізвища є примітка в дужках «за згодою». А згоди в мене ніхто не питав. Про своє призначення я дізнався зі ЗМІ у той день, коли про це стало відомо широкому загалу. Жодної згоди на своє призначення я нікому не давав.

- До речі, така примітка є тільки поряд із вашим та прізвищем Давіта Сакварелідзе. Чому згоди на призначення у робочу групу мали запитати лише у вас двох?

Питання в тому, що згоди не питали. Десь за часів Януковича я також «за згодою» був включений подібним розпорядженням до групи з реформування адвокатури, про що я також дізнався зі ЗМІ. Ніколи в житті на засідання цієї групи мене не запрошували. Це приклад того, як такого роду документи розробляються і реалізуються.

- Цього разу ви теж не брали участі в засіданнях групи?

Ні, я - законослухняний громадянин і звик виконувати навіть те, на що не давав згоди. Тому робоча група збиралася і виконувала покладені на неї обов’язки.

- Обов’язком групи було повернення в Україну коштів?

Ні. Ми повинні були за два місяці розробити законодавчу базу для повернення активів та моніторити їх повернення. Тому ми розробили нормативні акти, сім проектів законів, у тому числі, закони про внесення змін до кримінального законодавства щодо арешту майна та спецконфіскації, закони про Національне агентство із розшуку та управління активами. Ці напрацювання ми передали до Адміністрації президента, але там вони чомусь довго лежали без руху. Врешті-решт, до Верховної Ради їх направив Кабмін Яценюка у рамках заходів із отримання безвізового режиму, і вже тоді частина була проголосована.

- Чи вичерпали ви всі наявні у вас на той момент можливості для повернення коштів?

Наша група зробила все, що могла в межах своєї компетенції. Жодних процесуальних повноважень впливати на розслідування кримінальних проваджень щодо колишніх високопосадовців у мене як у керівника групи не було. Злочинність походження коштів має розслідувати українське слідство. Якщо воно не встановить, що внаслідок вчинення злочину в Україні гроші опинилися за кордоном, якщо в Україні не буде обвинувального вироку суду щодо певної особи, яка вкрала гроші в держави, а потім якимось чином заховала їх закордоном, якщо цей вирок не набуде чинності, тобто не пройде апеляцію і не залишиться в силі, то повернути активи, які перебувають закордоном, неможливо.

- Ви намагалися якось вплинути на українське слідство, аби пришвидшити розслідування?

Ми запрошували представників Генерального слідчого управління ГПУ, і в присутності, до речі, мого заступника по робочій групі Андрія Таранова з Адміністрації президента (інтерв’ю відбулося в п’ятницю, 16 вересня, Андрій Таранов загинув 18 вересня - ред.) запитували, коли будуть нарешті розслідуванні справи колишніх високопосадовців, коли їх буде направлено до суду, що заважає це зробити? У відповідь ми чули: «А що ви від нас хочете? Ми розслідуємо, а ви не маєте права втручатися». Ну, не маємо – то й не треба.

Коли наша група вичерпала можливості будь-якого впливу, я написав особистого листа голові Адміністрації президента зі звітом виконаної роботи, проханням виключити мене зі складу групи і доручити її очолювати заступнику генпрокурора, який відповідає за слідство. Знаєте, що мені відповіли через два місяці? «Підстав не вбачаємо». А підписав цю відповідь той самий пан Таранов з Адміністрації президента.

- Рішення щодо вашого зняття з посади ухвалював ваш заступник?

Як це не дивно. Тому ми продовжили працювати. Після створення НАБУ наші повноваження перейшли до цього органу, і я знову звернувся до Адміністрації президента із проханням припинити займатися профанацією та перегляну необхідність існування групи в такому вигляді. На цей лист мені не відповіли досі. А група існує і понині.

- Як можете прокоментувати звинувачення Олени Тищенко в матеріалі для Цензор.нет у співпраці з Курченком та Арбузовим, яких ви, за її словами, «кришували» в той час?

- Жодне слово в цих пасквілях не відповідає дійсності.

- Вона стверджує, що з Курченком ви були пов’язані через фірму «Арцингер». Ви не маєте стосунку до цієї структури?

Зараз вже не маю. Я був партнером цієї фірми лише п’ять місяців, і це було до того, як я почав працювати в ГПУ. За цей час нічого не чув про Курченка, не кажучи вже про те, що не був особисто знайомий ні з ним, ні з Арбузовим. Усе це – просто фейк. Уже дев’ять місяців мене поливають брудом і кричать, що я «кришував» Курченка, чиї 80 мільйонів от-от підуть до бюджету Латвії. Зараз з’ясувалося, що йдеться вже про 50 мільйонів, уже Арбузова, а не Курченка. Тепер тим, хто поширював цей фейк, треба якось виходити з цієї ситуації. Тому вони придумують, що я «кришував» уже не лише Курченка, а й Арбузова. Завтра це буде Іванющенко. Післязавтра – ще хтось.

- Тищенко також закидає вам, що ви свідомо не надавали Латвії відповіді на їхні запити у справі про з’ясування походження коштів.

Ті, хто пишуть такі матеріали на замовлення, просто не знають формальних речей. У ГПУ до заступника генпрокурора, відповідального за міжнародне співробітництво, за всіма внутрішніми нормативними актами ГПУ пошта про міжнародно-правову допомогу не надходить. Він, за наказами генпрокурора, лише підписує документи про екстрадицію. А от запити на міжнародно-правову допомогу зациклюються на керівнику міжнародного управління. Тому те, що комусь відписувалося, не доходило до мене за документообігом. Я не міг щось заблокувати, підписати або не підписати.

Генпрокурори: старий і новий

- Як можете прокоментувати офіційну заяву до ГПУ проти вас депутатів Чорновол та Вінника?

Стосовно державної зради? Так я ж уже написав явку з повинною і здав своїх поплічників - Латвійську державу. Це ж її громадяни отримали вигоду в цій історії. Значить, я діяв у змові з цією державою: її мінфіном, президентом чи з кимось іще. Ну серйозно, ви бачите логіку у звинуваченні когось у «кришуванні» Курченка й Арбузова для того, щоб гроші надійшли до бюджету Латвії? Я бачу хвору логіку в цьому.

- Чому тоді ці депутати написали таку «нелогічну» заяву на вас?

Бо Чорновол, Вінник і Пашинський належать до партій влади. А всім відомо, що Народний Фронт і БПП мене «люблять», бо через мою позицію в ГПУ Шокін був змушений піти з посади генпрокурора. Ми розкрили корупцію «діамантових прокурорів», наближених до Шокіна. А Шокін був людиною президента, який усім цим був, м’яко кажучи, незадоволений. Якщо пригадати, то 15 лютого я оголосив про свою відставку, а 16-го президент заявив, що звільняє Шокіна.

- А звільнив його лише 3 квітня...

Так, тоді він лише пообіцяв це зробити, а звільняв його довго, бо дуже не хотів. Для нього це було вимушеним рішенням.

- Якщо так, то ви вже сім місяців не працюєте в ГПУ і, відповідно, не можете їм нічим зашкодити. То чому, на вашу думку, кампанія проти вас триває досі?

Думаю, я зашкоджую їм і по сьогодні своєю оцінкою дій ГПУ і критикою влади, що постійно демонструю у ЗМІ. Влада незадоволена конкретно мною, бо якби не моя принципова позиція свого часу, Шокін досі був би на посаді і вони чудово себе почували би, як і раніше.

- Ви неодноразово заявляли, що невигідні владі за ваші антикорупційні викриття. А які свої викриття, крім справи «діамантових прокурорів», можете назвати?

Уся інформації про рахунки і корупційні схеми колишніх високопосадовців закордоном була переважно здобута і передана слідству ГПУ мною. Те, що я не розповідаю про це на кожному кроці, не означає, що не я був ініціатором розкриття багатьох схем колишніх високопосадовців. У мене достатньо зв’язків серед прокурорів закордоном, завдяки яким я отримав багато цінної інформації у цих справах. Чому слідство ГПУ у подальшому їх не розслідувало – це вже питання не до мене.

- Чому в публічній площині ви нещадно критикуєте Луценка, з яким не працювали, натомість мовчите про Шокіна, який був вашим начальником і з яким ви мали конфлікт?

Я критикую діяльність ГПУ. На сьогодні нею керує Луценко, який взяв на себе відповідальність, пообіцявши реформувати ГПУ. Однак якість роботи цього відомства за час його роботи не змінилася, вона так і залишилася поганою.

- Чи не хотіли би ви повернутися в генпрокуратуру?

Луценко мені цього не пропонував, а якби пропонував – я би не погодився.

- А зайняти його місце погодились би?

За нинішнього президента і політичної системи в країні загалом - ні, бо це – самогубство. У майбутньому все залежатиме від ситуації в державі. Якщо хтось захоче в цій країні щось змінити, у тому числі й ГПУ, - то чому б і ні?

Закінчення першої частини. Другу частину інтерв’ю з Віталієм Каськом читайте на Без Табу завтра.​

фото - прес-служба ГПУ, а також сторінки Віталія Каська та Лани Севастопольської на Facebook​

Наталія Косякова, Без Табу

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!