У Казахстанті почався свій Майдан
Минулими вихідними казахстанці вийшли на вулиці на масові протести. Приводом для невдоволення стало зростання цін на газ.
Ціни піднялися з 50-60 до 120 тенге за літр (приблизно7,5 гривень). Протести почалися в Жанаозені, але пізніше поширилися і інші міста країни.
Влада пояснила зростання цін «законами ринку», але пізніше оголосила про зниження цін на газ до 50 тенге за літр у Мангістауській області, де почалися протести.
Це не зупинило мітинги, які переросли у масштабні зіткнення із силовиками. Демонстранти почали вимагати відставки уряду та залишення політики першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
Президент Токаєв звернувся до протестувальників, закликавши їх «виявити розсудливість» і не вчиняти незаконних дій, а також заявив, що «влада не впаде». Пізніше він ввів надзвичайний стан і комендантську годину в Алмати та Мангістауській області Казахстану та дав завдання армії навести лад, проте, військові відмовились застосовувати сили проти співгромадян. На той час протести переросли у справжній Майдан.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв вирішив піти на поступки - він ухвалив відставку уряду. Відправлений у відставку уряд очолював Аскар Мамін, призначений на посаду прем'єр-міністра у лютому 2019 року.
Тимчасово виконуючим обов'язки прем'єр-міністра призначено Аліхана Смаїлова — першого заступника прем'єр-міністра Казахстану. Згідно з указом, урядовці продовжать виконувати свої обов'язки до затвердження нового складу кабінету міністрів.
Токаєв поклав на уряд відповідальність за підвищення цін на газ, підкресливши, що кабмін не впорався з одним зі своїх основних завдань — стримуванням інфляції.
Також Токаєв звільнив з посади держсекретаря країни Кримбека Кушербаєва та призначив на цю посаду свого помічника Ерлана Каріна. Заступник керівника адміністрації президента Казахстану Мурат Нуртлеу став першим заступником голови Комітету національної безпеки.
Втім, сумнівно, що це зупинить мітінгувальників.