У чому полягає український план перемоги на Півдні

Нам своє робить (с) / ВСУ

Розумію, що, перш за все, чекають від мене не капібар, тому тримайте моє коротеньке бачення військово-політичної обстановки на початок серпня 2023 року.

Український варіант "system destruction warfare", коли підривається загальна здатність противника виконувати поставлені завдання через знищення відповідних систем ураження, продовжує приносити плоди - систематично знищуються ствольна і реактивна артилерія противника, системи ППО і РЕБ.

Це можна побачити і по статистиці Генштабу, і по даним різних осінт-контор і по тому, на що скаржився вже колишній командувач 58-ї загальновійськової армії генерал Ігор Попов, в зоні відповідальності якої Мелітопольський напрямок.

Однак, ключовим є наступне питання - чи достатньо того темпу ураження, який ми можемо підтримувати, щоб протягом наступних 1.5 місяців ослабити систему оборони противника настільки, щоб відкрити дорогу нашим основним маневреним силам?

Бо ж в кінці кінців успішність наступальної операції вимірюється звільненими територіями.

І тут відповіді в мене немає.

На жаль.

Базовий сценарій - що нам вдасться виснажити противника належними чином і почати масштабні дії основних маневрених сил.

Сценарій №2, на думку перш за все військових, - ризики введення основних сил все одно будуть значні, не зважаючи на нанесений рівень ураження. І політичне керівництво приймає відповідний аргумент, виходячи із того, що наступ, який провалився і в рамках якого втрачені основні сили це гірше, ніж наступ, який не відбувся в кінці кінців.

Так чи інакше, рішення про те що робити далі, прийдеться приймати максимум через 1,5 місяці, бо від погоди не втечеш. Це якщо до того часу наш противник не посипеться.

Про стратегічні наслідки сценарію №2 поговоримо якось іншим разом. Ближче до середини вересня 2023 року.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!