Тризуб муляє очі: у Воркуті «ветерани СВО» змусили владу знести меморіал репресованим українцям
У російській Воркуті місцева влада демонтувала пам'ятник жертвам сталінських репресій, бо місцевим учасникам війни проти України не сподобався викарбуваний на ньому український герб. Про черговий акт боротьби з історичною пам'яттю повідомляє видання «Дзеркало тижня».
У російському місті Воркута на меморіальному кладовищі селища Юр-Шор демонтували пам'ятний знак жертвам політичних репресій, на якому був зображений герб України та викарбувані імена українських політв'язнів. Про це повідомляє «Дзеркало тижня» з посиланням на правозахисні джерела.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як російська влада під приводом воєнної пропаганди продовжує війну з історичною пам'яттю та могилами репресованих українців.
Скарги окупантів та реакція влади
Ініціаторами знесення меморіалу, відкритого ще 14 жовтня 2010 року, виступили російські військові, які повернулися з війни проти України. Їх обурило, що на пам'ятній табличці розміщено тризуб та імена 33 українських в'язнів, засуджених радянським режимом за участь в Організації українських націоналістів та Українській повстанській армії. На думку загарбників, меморіал не повинен залишатися в місті, а місце поховання достатньо просто позначити на карті.
Місцева адміністрація Воркути оперативно провела перевірку архівних документів і підтвердила, що на цвинтарі справді поховані бійці українського підпілля (ці дані були офіційно розсекречені ще у 2004 році). Громадська палата міста підтримала вимоги військових, після чого пам'ятний знак демонтували.
«Формальним приводом стали прізвища українських в'язнів, яких радянська система засудила за політичними статтями до тривалих термінів за зв'язки з УПА та ОУН. Багатьом зі згаданих на пам'ятнику в 1944–1945 роках, імовірно, було лише 12–15 років», – зазначили в правозахисній організації «Меморіал».
Демонтований меморіал жертвам репресій у Воркуті / Фото з відкритих джерел
Знищення пам'яті про повстання в ГУЛАГу
Селище Юр-Шор є одним із ключових місць пам'яті Воркутинського табірного комплексу. З 1944 до середини 1950-х років тут ховали в'язнів Воркутлагу та Речлагу, а також вільнонайманих працівників місцевої шахти. Саме тут влітку 1953 року спалахнуло одне з найбільших повстань в історії ГУЛАГу, провідну роль в якому відігравали українські, польські та балтійські націоналісти.
Політв'язні вимагали перегляду справ, скасування обов'язкового носіння номерних знаків на одязі та пом'якшення табірного режиму. 1 серпня 1953 року радянська влада жорстоко придушила протест біля шахти №29, застосувавши вогнепальну зброю. Тоді загинули 53 в'язні, серед яких було 30 українців, ще понад сто людей дістали поранення.
Це вже не перший випадок вандалізму з боку російської влади в цьому регіоні. У 2023 році в сусідньому селищі Рудник комунальники знесли пам'ятний хрест засланим полякам – в'язням ГУЛАГу.
Контекст
Поки в Росії намагаються стерти будь-яку згадку про борців проти радянського тоталітаризму, Україна продовжує відновлювати історичну справедливість та повертати імена своїх героїв. Зокрема, триває системна робота з реабілітації жертв репресій, серед яких – останній боєць УПА Іван Гончарук, страчений радянською системою вже наприкінці 1980-х років.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом урочисто перепоховали прах лідера ОУН, полковника армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник, який повернули в Україну з-за кордону.
