«Сядуть на нуль»: що чекає на українські АЕС і наші розетки, якщо росіяни доб'ють підстанції
Якщо Кремль відріже атомні станції від загальної мережі, ядерного апокаліпсиса не станеться, але споживачам доведеться несолодко. Як зазначає видання «Дзеркало тижня», автоматика просто заглушить блоки, проте відновлення подачі світла в оселі стане справжнім випробуванням.
Росія продовжує бити по розподільному обладнанню та мережах, намагаючись відрізати українські атомні електростанції від енергосистеми. Про те, що означатиме такий сценарій для АЕС і споживачів, пише «Дзеркало тижня».
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, у разі втрати зв’язку з мережею атомні блоки не мають піти в розгін або спричинити ядерну аварію. Натомість спрацює захист, а енергоблоки переведуть у проєктний режим зупинки.
Що буде з реакторами
Колишній голова Держатомрегулювання Григорій Плачков пояснив, що за відсутності сполучення з підстанціями енергоблоки треба знижувати за потужністю або виводити в гарячу чи холодну зупинку. Це штатна процедура, а не аварійний режим.
«Така ситуація також не є хорошим режимом роботи для атомних енергоблоків. Але виведенням їх із ладу це не загрожує – спрацьовуватиме захист, АЕС автоматично сідатимуть на нуль, так вони запроєктовані», – зазначив Плачков.
Іншими словами, навіть якщо Росія зуміє ізолювати станції від загальної мережі, це не означатиме негайної ядерної катастрофи. АЕС мають резервні системи живлення, зокрема дизель-генератори, а після аварії на «Фукусімі-1» енергооб’єкти додатково оснастили мобільними генераторами.
Системи безпеки на АЕС мають працювати й після від’єднання від енергосистеми, але повернення станцій до повноцінної генерації потребує часу.
У чому головний ризик
Найбільша проблема в такому сценарії – не самі реактори, а дефіцит електроенергії для споживачів. За словами експертів, підняти блок із «нуля» до повної потужності швидко не вийде, а відновлення роботи пошкоджених підстанцій може затягнутися.
Незалежна експертка з ядерної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна нагадує, що після відключення атомних станцій від мережі Об’єднана енергосистема залишається вразливою саме в період відновлення. Скільки триватиме цей етап, залежить від інтенсивності російських обстрілів і наявності резервного обладнання в «Укренерго».
«Це період, коли Об’єднана енергосистема особливо вразлива і коли українським споживачам буде дуже й дуже важко», – йдеться у матеріалі.
Чому це пов’язано не лише з АЕС
Російська тактика полягає не в ударі по реакторах, а в системному виведенні з ладу розподільчої інфраструктури. Саме це може фрагментувати енергосистему та ускладнити роботу атомних станцій, які нині забезпечують значну частину генерації в Україні.
У матеріалі наголошується, що енергетики вже посилили захист на ключових об’єктах, однак уразливі місця залишаються. Тому навіть без «ядерного сценарію» наслідки для побутових споживачів можуть бути дуже відчутними – від тривалих відключень до затяжного відновлення живлення після масованих ударів.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що OSINT-аналітик Клеман Молен ще наприкінці серпня попереджав про ризик спроб Росії від’єднати українські АЕС від загальної енергосистеми. Також видання розповідало, що на початку жовтня The New York Times повідомила про накопичення РФ озброєння для масштабної атаки на енергетичну інфраструктуру України, зокрема на ТЕС, котельні та атомні станції.
У перспективі це означає, що головний виклик зими – не лише в обсягах генерації, а й у здатності системи швидко відновлюватися після ударів по підстанціях і мережах. Саме тому сценарій «АЕС на нулі» небезпечний насамперед для стабільності енергопостачання, а не для ядерної безпеки як такої.
