Шлях у тумані. Чи допоможе Гаага у справі Майдану?

Повноцінне розслідування ще не почали / Getty Images

Адвокати родин Небесної сотні подали додаткові матеріали до Міжнародного кримінального суду щодо подій на Майдані. При цьому повноцінно взаємодіяти з Гаагою Україна поки що не може. А сам МКС керується під час розгляду таких справ трохи специфічними принципами.

Україна не є країною-учасницею Міжнародного кримінального суду - нещодавно ратифікацію Римського статуту, за яким діє МКС, завдяки «зусиллям» української влади відклали на три роки. Але при цьому Україна визнала юрисдикцію статуту. Тобто має обов’язки і не має прав.

Офіс прокурора МКС вже двічі зробив висновок щодо справи Майдану, що «ситуація підлягає вивченню і аналізу». Під час етапу попереднього розслідування не лише Генпрокуратура, яка комунікує з Міжнародним кримінальним судом з цих питань, але й недержавні установи можуть подавати матеріали – які ще будуть навіть не доказами, а аргументами для МКС почати повноцінне розслідування.

Рік тому адвокати родин Небесної сотні вже подавали подання до МКС, тепер додають матеріали. Подробиці не розголошують, посилаючись на таємницю: наприклад, серед матеріалів – інформація про видачу «тітушкам» зброї під час загострення протистоянь на Майдані, але хто саме її видавав, не говорять.

При цьому, коли родичі загиблих цікавляться, хто перекладав текст подання та де ж тоді таємниця, адвокати говорять, що «перекладав перекладач» і він «отримав доступ».

Виходить, що вимагати якогось певного поводження з документами і немає можливості – бо ми в юридичному просторі МКС ніби є, але водночас нас і немає.

Паралельно з діями адвокатів відбувається рух щодо справи у Генпрокуратурі. Точніше, це дії у ГПУ є основними. Але з курсуванням інформації, певно, все добре.

Офіс прокурора МКС, зі слів адвокатів родин Небесної сотні, існує у певній реальності і керується своїми специфічними аргументами. Наприклад, окрім іншого Гаазі не вистачає у нашій ситуації системності і масовості, хоча там визнають, що мали місце напади на цивільне населення. Під системністю мається на увазі те, що дії були спланованими, за наказами, які віддавали конкретні люди. Під масовістю – що дії відбувалися не лише у Києві, а й в інших регіонах за схожим сценарієм.

Доводити масовість адвокати не взялися: збирати інформацію по всіх регіонах – окрема робота, що потребує багато часу і зусиль. Крім того, системність, на їхню думку, довести легше. Нове подання до Гааги з додатковими матеріалами подавали шість адвокатів, кожен – за окремим епізодом, від переслідувань Автомайдану до лютневих розстрілів.

Адвокати наголошують, що це нам, тим, хто перебувають всередині ситуації (яка, до речі, за розумінням МКС, триває – бо розглядаються події від листопада 2013-го і дотепер), не треба доводити, хто координував дії «тітушок» та силовиків, як розгорталися події, умовно кажучи, «хто перший почав». Але офіс прокурора МКС далеко, очолює його з 2013-го жінка з Західної Африки. Це не до питання якоїсь дискримінації – просто вихідці звідкись з Прибалтики, та навіть і з Америки, зрозуміли би нас швидше. Та й взагалі, для людини, що сидить у іншій країні та бачить лише документи, що описують ситуацію, все виглядає так, ніби протистояння загострювалося, і зрештою дії силовиків були діями у відповідь.

Одне з завдань адвокатів зараз – довести, що до загострення підводили, що етапам ескалації передували певні події (розгін студентів, ухвалення законів 16 січня).

Тобто що ситуація не складалася, а її «складали» певним чином.

16-24 листопада відбудеться асамблея країн-учасниць МКС, яка проходитиме, звичайно, без участі України. Але напередодні зазвичай заслуховують звіт прокурора МКС. Адвокати Небесної сотні не сподіваються, що у цьому звіті вже буде чітка відповідь - чи розпочнеться повноцінне розслідування, чи ні. Але якась реакція можлива вже тоді.

Етап попереднього розгляду подій Майдану дозволяє зрозуміти, що, власне, треба Міжнародному кримінальному суду, щоб вважати справу вартою розслідування. Вже другий рік (у минулому році – разом із обуренням щодо відтермінування ратифікації Римського статуту) обговорюють, чого ж бракує – чи треба було, щоб кожного дня протягом кількох місяців вбивали по кілька людей? Але експерти, що спостерігали за іншими випадками, які розглядає МКС, який має справу зі злочинами проти людяності в усьому світі, кажуть: як це не жахливо звучить – так, виходить, що справді мало. У порівнянні з якимись африканськими різанинами.

Ще один важливий нюанс роботи МКС – його не цікавлять пересічні виконавці. Він зважає на інформацію, яка дозволить знайти тих, хто очолював ці дії «нагорі». Адвокати не приховують, що у такій ситуації всі новини з засідань у Святошинському суді Києва, де розглядають справу «беркутівців», для МКС малоцікаві.

І, до речі, дарма. Бо Гаага – це довго, далеко і не зовсім зрозуміло. А у Києві тим часом мине ще кілька засідань і, можливо, спливе наступна ланка. Бо хто ж більше знає про накази, ніж ті, хто їх отримував? Тож бережімо «беркутівців». Вони нам ще знадобляться.

Фото: Getty Images

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!