Селфі ціною у 12 років тюрми: Міноборони нагадало, які кадри під час війни доведуть до вироку

05:36

Бажання зібрати вподобайки чи переслати другу «гаряче» відео з вікна може обернутися цілком реальним тюремним строком — про це в офіційному роз'ясненні нагадали в Міністерстві оборони України.

Під час воєнного стану в Україні заборонено поширювати фото- та відеоматеріали, за якими можна встановити розташування військових частин, штабів, блокпостів, укріплень, систем протиповітряної оборони та інших об'єктів оборонного призначення. Про це йдеться в роз'ясненні Міністерства оборони України.

Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, навіть звичайний кадр без адреси може допомогти ворогу, якщо на ньому видно характерні будівлі, дорожні знаки, панораму місцевості або інші деталі, за якими можна визначити локацію.

Що саме не можна фотографувати

У Міноборони наголошують: під заборону підпадають не лише точні координати чи назви військових частин, а й будь-які матеріали, що дають змогу ідентифікувати місце розташування Сил оборони за непрямими ознаками.

Йдеться про фото й відео, які розкривають:

місця розташування військових частин і підрозділів – їхні назви, адреси, координати, геолокації та орієнтири;
переміщення українських військових – маршрути, напрямки руху, час виїзду чи прибуття, місця збору та зосередження;
військові об'єкти – штаби, казарми, укріплення, блокпости, фортифікаційні споруди та інші об'єкти оборонного призначення;
військову техніку й озброєння – місця перебування, кількість, типи та переміщення, зокрема систем протиповітряної оборони й артилерії;
наслідки російських ударів по військових об'єктах – місця влучань, пошкодження техніки, розташування особового складу та результати роботи протиповітряної оборони.

Окрему небезпеку становлять дрібні деталі, які на перший погляд здаються неважливими: дорожні знаки, назви вулиць, характерні будівлі, супутникові знімки та геомітки. У поєднанні вони можуть дати точну прив'язку до місця зйомки.

Чому небезпечні навіть буденні фото

У відомстві пояснюють: для визначення розташування військового об'єкта противнику не обов'язково мати точні координати. Достатньо кількох ознак, які можна зіставити з іншими даними.

Наприклад, на фото може не бути назви частини чи адреси, але видно характерну будівлю або дорожній знак. Якщо до цього додаються час публікації та геолокація, такі дані можуть допомогти встановити місце зйомки.

Найбільший ризик створюють фото та відео, опубліковані в режимі реального часу. Вони можуть дати російським військовим можливість оперативно визначити ціль і скоригувати удар.

Яка відповідальність загрожує

Основною нормою, яка регулює покарання за несанкціоноване поширення інформації про українські війська, є стаття 114-2 Кримінального кодексу України.

За нею передбачено:

від 3 до 5 років позбавлення волі – за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та боєприпасів в Україну або територією України;
від 5 до 8 років позбавлення волі – за поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ та інших військових формувань, якщо за цими даними можна ідентифікувати їх на місцевості;
від 8 до 12 років позбавлення волі – якщо такі дії вчинені групою осіб за попередньою змовою, з корисливих мотивів, із метою передати інформацію державі-агресору або її представникам, а також якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Водночас ідеться саме про несанкціоноване поширення відомостей, які не були оприлюднені уповноваженими державними органами. Сам факт того, що певна інформація вже з'явилася в інтернеті на неофіційному ресурсі, не означає, що її можна безпечно копіювати або поширювати далі.

Соцмережі та месенджери не є винятком

Заборона стосується не лише медіа. У Міноборони наголошують, що поширенням відомостей можуть бути публікації у Facebook, Instagram, TikTok, Telegram та інших соцмережах, пересилання матеріалів у групових і приватних чатах, дописи на форумах, відеотрансляції, а також усне передавання інформації іншим людям.

Тому навіть якщо людина не публікує фото у відкритому профілі, а надсилає його знайомим або в закриту групу, це не означає, що поширення не матиме правових наслідків.

У відомстві також застерігають від повторного поширення чужих дописів із чутливою інформацією. Репост або пересилання фотографії, яка вже є в інтернеті, може збільшити кількість людей, які отримають доступ до цих відомостей.

Де перевіряти інформацію

У Міноборони радять орієнтуватися на офіційні повідомлення Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших уповноважених державних органів.

Якщо інформація про розташування військових, техніки чи результати роботи ППО не оприлюднена офіційно, не варто самостійно публікувати її або поширювати матеріали, за якими можна встановити такі дані.

У Міноборони наголошують: відповідальне ставлення до інформації під час війни – це частина захисту країни, адже необережна публікація може поставити під загрозу життя українських військових і цивільних.

Публічні роз'яснення про такі обмеження з'являються не вперше: війна змусила державу жорсткіше регулювати інформаційний простір, аби не підставляти під удар військових і цивільних. Саме тому правила щодо фото, відео й геолокації стосуються не лише журналістів, а й будь-кого, хто бере до рук телефон.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав про інші обмеження, пов'язані з інформацією під час війни, коли публікація деталей про роботу українських сил могла обернутися реальною загрозою для оборони країни.