Інформація оновлюється: офіційні джерела з'ясовують обставини події
Подробиці інциденту наразі встановлюються, про що повідомляє Суспільне.
Уряд відтермінував до 4 березня 2027 року запровадження нових вимог для роботи бізнесу під час «жовтого» рівня повітряної тривоги, повідомляє Суспільне. Підприємства без власних укриттів мають за цей час облаштувати їх або знайти найближчі безпечні приміщення.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що фактично це означає для ринків, автозаправок та інших об’єктів, де під час тривоги продовжують працювати люди й відвідувачі. На Буковині вже видно, як по-різному бізнес реагує на нові правила: одні шукають укриття, інші кажуть, що виконати вимоги буде складно.
Що кажуть на Калинівському ринку
На Калинівському ринку в Чернівцях зареєстровані приблизно 10 тисяч підприємців, і стільки ж покупців щодня приходять сюди по товари, розповів директор ринку Віктор Татарин. Продавці кажуть, що під час «жовтого» рівня тривоги й далі працюють у контейнерах, бо поблизу немає укриття, а дехто взагалі не знає, де розташоване найближче.
За словами продавців, у разі закриття під час тривоги вони втратять заробіток, але податки та оренду все одно доведеться сплачувати. Водночас вони вважають, що облаштування укриття має взяти на себе адміністрація ринку.
«У нас тут усе йде в оренді саме міської ради. Тому, в принципі, міська рада повинна давати якісь, напевно, вказівки Калинівському ринку, щоб вони це зробили спільними зусиллями для людей, щоб могли і підприємці, і покупці туди бігати», – каже підприємиця Світлана.
Сам Татарин визнає, що для Калинівського ринку вимоги непрості у виконанні. За його словами, територія розташована близько до річки, а ґрунтові води тут високі, тож будувати підземні сховища або закопувати контейнери майже неможливо.
«Саме для Калинівського ринку дана постанова вкрай непроста у виконанні. У зв'язку з тим, що він розташований близько до річки, а ґрунтові води в нас дуже насичені. Тому тут щось будувати чи закопувати якісь контейнери не дуже можливо», – говорить директор ринку.
Наразі, за його словами, там розглядають лише один варіант – придбати модульні сховища. Водночас у ринку вивчають комерційні пропозиції, бо попит на такі конструкції різко зріс.
Для роботи під час тривоги не обов’язково зводити нове укриття: достатньо укласти угоду з найближчим сховищем у радіусі пів кілометра, пояснюють рятувальники.
Як працює АЗС у Новодністровську
У Дністровському районі повітряні тривоги останніми місяцями тривають довше й трапляються частіше, ніж у Чернівцях, через ризик нальоту дронів. Тому на одній із заправок у Новодністровську вирішили не чекати березня і під час «жовтого» рівня повністю зупиняють роботу.
«Є пункт, де є укриття, і люди туди переходять. Ми закриваємо заправку фішками, попереджаємо клієнтів, тобто повністю закриваємо і переходимо в укриття», – каже гендиректор однієї із мереж заправок Віталій Шинкарюк.
Він додає, що для інших районів області шукають найближчі сховища, аби укласти договори. Купувати модульні укриття там поки не планують, адже, на думку Шинкарюка, перебування на АЗС під час тривоги становить окрему небезпеку через паливно-мастильні матеріали.
«Перебувати на АЗС і створювати десь якісь сховища – я категорично проти цього. Я б краще хотів, щоб люди покидали це місце й шукали десь укриття, бо це все-таки небезпека», – каже він.
І на ринку, і на заправці погоджуються, що готові вивішувати таблички з адресами найближчих укриттів та попереджати людей про загрозу. Але представники бізнесу кажуть, що їм бракує чітких роз’яснень: зокрема, чи буде відповідальність за роботу без укриття.
На такі роз’яснення чекають і в обласній військовій адміністрації, повідомила заступниця директора департаменту комунікацій Тетяна Микитюк.
Що змінилося на рівні уряду
Спершу уряд давав бізнесу час до 4 грудня, щоб забезпечити укриття або домовитися про доступ до найближчого сховища. Згодом термін продовжили до березня, бо частина підприємств так і не почала виконувати вимоги, повідомляв прем’єр-міністр Сергій Корецький у своєму Telegram-каналі.
За його словами, відтермінування не означає скасування вимог, а безпека людей залишається пріоритетом. Йдеться або про найпростіший безпечний простір, або про мобільне укриття, або про інформування щодо розташування та доступу до найближчого підземного сховища.
Водночас вимоги до укриттів залежатимуть від кількості працівників і відвідувачів, які одночасно перебувають на об’єкті. Деталі мають оприлюднити Міністерство економіки та Міністерство внутрішніх справ.
2 листопада у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про перегляд рішення Кабінету міністрів. Про це повідомив на своїй Facebook-сторінці народний депутат Ярослав Железняк.
Документ пропонує, щоб бізнес сам вирішував, чи працювати під час «жовтої» тривоги; кожен працівник самостійно оцінював загрозу й міг іти в укриття; а обов’язок повідомляти працівників і відвідувачів залишався чинним.
Обґрунтовують це тим, що, наприклад, у Києві в жовтні «жовтий» рівень тривоги тривав майже 40 робочих годин. Тобто для бізнесу це означало б понад чотири дні простою на місяць.
БЕЗ ТАБУ звертає увагу: нинішнє відтермінування дає бізнесу час, але не знімає вимоги щодо безпеки. Для підприємств із великою кількістю людей, як-от ринки та АЗС, головним питанням лишається не лише наявність укриття, а й те, чи можна реально забезпечити швидкий доступ до нього.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні вже обговорювали порядок роботи бізнесу під час повітряних тривог і механізми доступу до укриттів для працівників та відвідувачів. Тепер дискусія знову повернулася до практичної площини – як виконати правила там, де підземне сховище фізично майже неможливо облаштувати.
