Садовий на «УП» – про Грибовичі, «Самопоміч» та провокації у львівській Ратуші

Львівський мер розповів про проблему сміттєзвалища / Самопоміч

Андрій Садовий розповів «Українській правді» про ситуацію на сміттєзвалищі у Грибовичах, спроби усунути з його посади та про тиск на його фракцію у справі судової реформи. Наводимо найцікавіші фрагменти цієї розмови.

Повне інтерв’ю читайте тут.

Трагедія та спекуляції

Для мене це великий життєвий досвід. З однієї сторони, це великий біль за відсутність якісного державного управління, а з другої – я здивований, що проти нас запустили таку серйозну машину, темники для депутатів, політтехнологів, коментаторів.

Хоча забезпечити вивіз сміття дуже складно, тому що Львів щодня продукує приблизно 700 тонн сміття, яке треба вивозити, а наш полігон зараз закритий. Кожного дня йде блокування на інших полігонах області. Невідомі люди ставлять блокпости і перекривають дороги.

Це, як правило, організації, пов'язані з партією "Свобода" та "УКРОП". Вони блокують в Золочеві, Мостисько, є проблеми в Бузьку, Бродах, Новояворівську.

Звалище горіло і раніше, але, зазвичай, в кінці літа. Я не пригадую, щоб таке було у травні-червні. Фахівці мене переконують, що такої пожежі в таких об'ємах раніше не було.

В суботу почалася пожежа, а вже в неділю "Свобода" ініціювала позачергову сесію міської ради. В понеділок, коли люди потрапили під завал, вже кричали: "Садового у відставку!".

У понеділок (30-го травня – ред.) я був якраз на зустрічі у президента, ми з ним говорили про судову реформу, про зміни до Конституції. Коли я вже виїхав із зустрічі, я дізнався про обвал на сміттєзвалищі. Тоді я повернувся назад, але вже до президента не міг потрапити. Тому зайшов до Бориса Ложкіна і сказав: "Борис Євгенович, є проблема: горить полігон, люди під завалами. Втручайтеся, потрібна допомога".

Я ж почав бити в набат, коли побачив, що вже повна криза, пожежа стає все більшою, а допомоги немає… Тоді довелося організувати звернення про зону екологічної небезпеки і аж тоді ми отримали реакцію.

І коли я поїхав попрощатися з хлопцями, які загинули, то в кожній родині мені казали: "Чому гасіння не відбувалося спеціальними засобами? Чому не були застосовані гелікоптери? Чому не було авіації?". І я не мав їм що сказати. Мені було соромно.

Якби гасили з повітря, думаю, обвал би можливим, але не було б людських жертв.

Про винуватців

Керівництво комунального підприємства "Збиранка", яке утримує звалище, аргументує, що вони робили все правильно. Мені також не все подобається, але тут є вина великої кількості людей.

Цей керівник там працює достатньо давно і у нього закінчується контракт. Очевидно, що далі там буде працювати інша людина, бо нинішньому керівнику багато часу доведеться витрачати на спілкування з правоохоронними органами.

Якщо хтось вивіз якусь машину гудронів для того, щоб провести експеримент і дослідити, що робити з ними далі, то нехай. Бо це глобальна проблема. Їх там від 80 до 90 тисяч тонн і невідомо, як їх утилізувати. Я сподіваюся на проект з Європейським інвестиційним банком, що їхні фахівці зможуть тут залучити свій досвід.

Хоч там і є пропускний режим, але поруч живуть люди, які поробили в себе у дворах невеликі сортувальні станції. І як тільки починаєш наводити там лад, то мешканці одразу виїжджають і перекривають дорогу.

Я вам можу показати 18 відмов (про надання ділянки під полігон – ред.), які ми отримали від різних місцевих рад області.

Питання нової ділянки стояло завжди. Ще за радянських часів планувалося, що буде резервний полігон в районі Стрия. Тобто цю проблему невирішеною ми отримали у спадок від Радянського Союзу.

Європейський інвестиційний банк погодився виділити орієнтовно 50 млн євро на 25 років під 1,5%, за які буде зроблена і рекультивація, і облаштований новий полігон, і збудований новий завод з глибинної переробки сміття.

Сьогодні я взагалі не хочу говорити про зміни тарифів, бо це використають проти мене. Якщо ми почнемо реалізацію проекту, люди побачать, що є позитивні зміни, то вони самі будуть готові платити на певний відсоток більше.

Я б хотів, щоб комісія Верховної Ради попрацювала по всіх полігонах нашої держави, які часто в критичному стані. Бо наразі у нас як стається біда, то починають шукати крайнього, а не вирішувати проблему.

Провокації у міськраді

Напередодні увечері я отримав інформацію від спеціальних служб, що буде спроба захоплення Ратуші і спроби зірвати сесію. Я написав стандартного листа керівнику обласної поліції, керівнику СБУ, прокурору, губернатору: "Прошу вас забезпечити порядок". Адже я не маю в підпорядкуванні міліції, спеціальних служб, як я мав вчинити?

Напевно готувалася якась картинка, частину з неї ви побачили. Але головне, що тоді не пролилася кров.

Після обіду того дня мені зателефонував президент і сказав, що це він дав команду керівнику Національної гвардії України максимально захистити Львівську міськраду. І я був здивований тим, що Нацгвардія у нас, виявляється, підпорядковується президенту.

Наступного разу я вже їм писати не буду (керівникам силових органів — ред.). Бо тоді завтра ще танки введуть у Львів чи десантуру. Я просто звернуся до львів’ян про допомогу.

Парламентський фактор

Готові були на все, щоб тільки приїхав Садовий і дотиснув фракцію, щоб вона проголосувала (за судову реформу – ред.) так, як це було потрібно. Використовували різні аргументи. Але я ніколи не буду робити речі, за які моя совість мене знищить.

Я завжди вимагаю від фракції, щоб вони були максимально об’єктивними і фаховими, коли відбувається обговорення того чи іншого законопроекту. Жодні спроби якихось торгів мною не сприймаються в принципі.

Мене закликають політики (подати у відставку – ред.). Але мешканці мене не закликають. Вони мене просять, щоб я працював і виконував свою роботу, не звертав увагу на це шумовиння, що є навколо.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!