Робота ворожих диверсантів - це не форс-мажор

Складається враження, що підрив обороноздатності - частина державної політики / Андрій Кравченко

Політолог Петро Олещук вважає, що робота ворожих диверсантів не може слугувати виправданням для влади, яка мусить відповідати з свої прорахунки.

Є така категорія "офіційні блогери - пояснювачі".

Вони завжди все пояснять, прочитають думки ясновельможних правителів. Навіть до того, як ці думки були сформульовані.

Так от, я їх читаю, бо дехто і справді "може пояснити все".

Який тренд пояснення катастрофи на Вінниччині?

"Це все російські диверсанти".

Ок, логічно. Війна, ворог підриває обороноздатність, намагається створити імідж України як держави, що не може дати ладу власним збройним арсеналам.

Але як би це пояснити, робота ворожих диверсантів - це не форс-мажор. Очевидно, факт їх існування не має бути сюрпризом ні для кого.

Так само очевидно, що неготовність до подібних викликів після підриву трьох скалдів характеризує керівництво оборонного відомства або як некомпетентного, або як злочинного.

Але, у будь-якому випадку, воно має нести відповідальність.

У будь-якій нормальній державі (і не нормальній теж) за таке притягують до відповідальності. Десь просто женуть з роботи без звань та пенсій, а от Кім Чжон Ин, мабуть, розстріляв би винуватих з кулемету.

Але відповідальність має бути. І не на рівні рядового, а на рівні керівництва оборонного відомства.

Бо інакше у всіх може скластися враження, що підрив обороноздатності - частина державної політики.

Хоча, кому я що кажу? Все одно жодної відповідальності не буде. Бо корпоративна солідарність правлячого класу у нас завжди важливіша, за державу.

Пост Петра Олещука на фейсбуці

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!