Реклама поза законом. Як у столиці полюють за вивісками

Рекламне сміття - буквально скрізь / Facebook Валерий Власенко

Як кожен киянин в теорії може вплинути на кількість незаконної реклами, чи змінюється цей показник під час передвиборчих кампаній, як отримують дозволи на встановлення рекламних конструкцій та як карають порушників?

Про це розповіла сайту «Без Табу» Наталія Гончарова, екс-директор КП «Київреклама», начальник відділу реклами Департаменту містобудування і архітектури КМДА.

Які штрафи та санкції застосовуються до порушників?

При виявленні незаконної рекламної конструкції можна застосовувати адміністративні штрафи. Але, на превеликий жаль, це недієвий інструмент. Бо, по-перше, не так легко і не так швидко його можна застосувати. Для цього потрібно отримати, як мінімум, підпис від самого власника незаконної рекламної конструкції при врученні адмінпротоколу. Потім він повинен обов’язково прийти на засідання адміністративної комісії, яка має ухвалити рішення щодо накладання цього штрафу.

Штраф для суб'єктів підприємницької діяльності складає від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 гривень. (При цьому щомісяця за рекламну конструкцію власник має сплачувати в середньому 1000 грн, загалом надходження до бюджету щомісяця становлять близько 12 млн грн - ред. ) Така сума на сьогоднішній день легко та швидко окупається власниками великої кількості незаконних рекламних конструкцій. Навіть, якщо це підприємець, що має одну рекламну конструкцію, то йому простіше заплатити штраф, ніж витрачати кошти та час на розробку технічної документації для належного оформлення дозволу. Тобто, цей інструмент є, але його дієвість досить незначна.

Такі конструкції вже прозвали "спотикачками" / Facebook Валерий Власенко

Є якась альтернатива?

Ми намагаємося узгодити та синхронізувати розміщення рекламних конструкцій з вимогами у сфері благоустрою міста. Департамент благоустрою також має право накладати штрафи, в них існує більше дієвих форм впливу. Є закон про благоустрій населених пунктів, а є закон про рекламу. В першому вимоги до встановлення, обслуговування та експлуатації елементів благоустрою (якими є також засоби зовнішньої реклами) більш детально прописані, в другому – ні.

Але є ще один момент: існують штрафи, які накладаються при встановленні незаконних рекламних об’єктів, наприклад, на пам’ятках архітектури. І ми мали такий досвід минулого року, коли підприємці встановили дуже велику, незграбну, важку вивіску, зіпсувавши фасад будинку на перетині вулиць Хрещатик та Городецького, який є пам’яткою архітектури. Ми тоді попросили долучитися до цієї справи Міністерство культури. Порушнику було виписано близько 150 тисяч гривень штрафу.

Щодо механізму отримання дозволів були нарікання, що він є занадто складним, тому не всі отримують такі дозволи.

Так, система видачі дозволів – це досить старий, забюрократизований, недосконалий механізм. І підприємцям не хотілося проходити ці кола пекла, щоб отримати документ. Це було не прозоро, нелегко, інколи, можливо, за хабарі. Людина подавала документи, а далі вже не розуміла, що з ними робиться, і чому вона отримує відмову у дозволі.

На сьогодні, щоб змінити механізм, треба не просто внести зміни в нормативно-правові акти місцевого рівня – для цього треба змінити закони та постанови Уряду. А на законодавчому рівні, як ми знаємо, зміни відбуваються дуже нелегко. Тому покладати сподівання тільки на такі зміни не варто, бо для цього має минути рік, наприклад.

Є типові правила розміщення реклами – це постанова Кабінету міністрів. Місцевий нормативно-правовий акт не може по-іншому регулювати одну й ту ж процедуру. На сьогодні ніби не все так погано: за 10 днів з моменту подання заяви дозвільний орган повинен видавати відповідь – або так, або ні. Інша справа, що вносилися зміни, і останні півроку, починаючи з січня і донедавна, ми жили по змінених типових правилах, коли всі погодження на дозвільний документ мав отримувати робочий орган. Для нас це була велика складність, бо в нас не було для цього ані людського ресурсу, ані технічного. Також не було бажання співпрацювати у органів і осіб, які мали погоджувати дозволи.

Тобто коли людина подає заяву на отримання дозволу на розміщення реклами певній локації – чи на фасаді, чи на землі - як мінімум, треба отримати погодження балансоутримувача. Максимум – від усіх погоджувальних інстанцій, включно з Київгазом, Київводоканалом та міністерством культури, які нам не підпорядковані. Вони можуть розглядати справу і день, і тиждень, і місяць. І ми, звичайно, отримували затягування у часі.

Зараз типові правила вже знову змінились – Кабінет міністрів не відстояв у суді свою позицію стосовно змін, внесених до їхньої постанови. Ми повернулися до старих правил, коли сам заявник отримує більшу частину необхідних погоджень. Але якщо заявник приходить банально оформити свою вивіску, на його документах має поставити погодження власник будинку, вивіска і конструкція мають пройти аналіз наших фахівців – якщо він позитивний, він має можливість отримати дозвіл в найкоротший термін.

Буквально днями було видано тисячі дозволів, зараз вони друкуються, і невдовзі щасливі власники їх отримають. Нам у спадщину дісталось більше ніж 6500 заяв. Тільки за тиждень через дозвільний центр заходить близько 150 заяв, з яких не всі є перспективними. Деякі відсіюються на першому етапі, бо неправильно подані документи, деяким на другому етапі відмовляє балансоутримувач. Деякі заявники мають отримати погодження Міністерства культури, на яке ми не маємо жодного інструменту впливу.

Позняки б'ють рекорди / Facebook Sabina Krezhenstovskaja

Це те, що стосується пам’яток архітектури?

Саме так. Ми подаємо документи і не знаємо, коли вони повернуться. Бо в цього міністерства так само проблеми з нестачею людського ресурсу, забюрократизованістю. І там документи можуть залишатися до місяця і більше. Але, на щастя, не такий великий відсоток пам’яток, на які заходять заявки.

Чи відстежуєте ви зміст реклами з точки зору здорового глузду? Буває так, що формально всі папери є, і вивіска ніби може розміщуватись на цьому будинку, але логіки в цьому нема?

По-перше, ми не маємо права втручатись в зміст реклами. Є Закон України «Про рекламу», який чітко обмежує наші права як робочого органу. Замовники реклами можуть говорити і зображувати, що хочуть, якщо це не аморально і не шкодить національній безпеці. Але знов-таки, ми не можемо це аналізувати, для цього є спеціальні органи. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів має здійснювати нагляд за дотриманням вимог щодо дотримання прав споживачів реклами. Саме туди можна направляти скарги, якщо ви вважаєте, що реклама занадто відверта чи порнографічна. Ця служба також має право накладати штрафи за незаконне розміщення реклами.

Якщо є чіткий, ясний заклик, що несе у собі загрозу національній безпеці, то цим займаються інші спеціально уповноважені державні органи, до яких ми не маємо ніякого стосунку. Ми слідкуємо лише за рекламними конструкціями, а не за рекламою, як інформацією про особу чи товар.

По-друге, важливо, наскільки прийнятна рекламна конструкція саме для конкретного місця. Тобто вона може бути страшна, може не личити фасаду будівлі, перекривати гарні архітектурні елементи чи дорожні знаки тощо. Тут знов-таки ми не маємо право виносити вердикти, що прийнятно архітектурно чи з точки зору безпеки. Робочий орган має проконтролювати погодження відповідними інстанціями на предмет усіх цих критеріїв – Національною поліцією, Департаментом містобудування та архітектури та іншими.

Аби піти від суб’єктивізму, яким інколи зловживали посадовці, ми розробили дизайн-код міста, про який так довго говорили. Вже є зверстана чернетка, що доопрацьовується. Там чітко прописано, які можуть бути вивіски, з яких матеріалів, які естетичні, дизайнерські, архітектурні норми мають бути дотримані, де вивіски можуть бути розміщені. Дизайн-код буде додатком до правил розміщення реклами у Києві, які перебувають на стадії проекту рішення Київради. Сподіваємось, депутати підтримають проект вже у жовтні.

Що з цими величезними банерами з дорогою рекламою (наприклад, автомобілів) які вішають, просто перекриваючи вікна будинків?

Панно на фасаді будівель згідно з Правилами розміщення реклами забороняються взагалі. Вікна затуляти не можна, навіть якщо це вікна під’їздів, бо вони існують не лише для того, щоб освітлювати приміщення – це також і аварійний вихід під час пожеж чи інших надзвичайних ситуацій. Це неправильно і з точки зору естетики.

Що з точки зору безпеки із відеороликами, які транслюються на стінах тунелю метро та в останні секунди перериваються попередженням про те, що їде потяг?

За безпекою у метрополітені слідкують служби цього підприємства. Ми можемо якось відреагувати, якщо до нас надходять скарги, але у даному випадку звернень не було.

Ви якось координуєтеся з громадськими активістами, які займаються питанням незаконної реклами?

Я була прихильницею співпраці з Facebook-групою «Чистий стовп». Ми з ними навіть проводили спільні акції та інспекції. Активісти цієї спільноти очищують стовпи від самовільних табличок і об’яв, які є сміттям, а не рекламними конструкціями. Саме тому КП «Київреклама» їх не демонтує. Це зона відповідальності служб благоустрою міста та балансоутримувачів стовпів (КП «Київпастранс», «Київавтошляхміст», «Київміськсвітло»).

Працівник «Київреклами» Сабіна Креженстовська створила у Facebook группу «Я - інспектор», щоб отримувати сигнали від громадськості. Ця спільнота для тих, у кого нема часу заходити на сайт «Київреклами», шукати відповідні розділи, завантажувати фото. Є небайдужі люди, які, побачивши вивіску, фотографують і одразу з телефону розміщують інформацію у групі. Якщо потім встановлюється, що реклама незаконна, вона вноситься в нашу базу і через якийсь період часу попадає до наказу про демонтаж.

Але, як правило, всі ці конструкції вже є у базі. Тоді ми просто пояснюємо, чому вони досі не демонтовані. Ми ведемо діалог з громадськістю і не чекаємо, що незаконні носії самі зникнуть – вони не зникнуть, поки ми не приберемо.

Незаконної реклами багато і левова частка її – це вивіски, що належать підприємцям, які просто хочуть працювати. Враховуючи те, що за рік було видано лише 300 дозволів на розміщення вивісок, а підприємництво розвивається іншими темпами, то незаконних стає все більше.

Подивіться, по всьому Києву сотні кронштейнів з рекламою бюро перекладів, нотаріальних послуг, і на жоден нема документів. Всі скаржаться, що важко оформити. Але, коли почалися демонтажі, бажаючих отримати документи побільшало.

Чи підраховували бюджетні втрати від нелегальної реклами?

Ми не рахуємо гроші за нелегальну рекламу, бо її нема чого рахувати, її треба демонтувати – все, крапка. Виводити якісь показники нема сенсу.

Якщо раніше було засилля незаконних щитів, лайтбоксів, тумб, то сьогодні наземних конструкцій, що були самовільно встановлені з ігноруванням усіх норм, вже немає, ми їх прибрали ще у 2015 році. Зараз нелегальний статус отримують носії, на розміщення яких закінчуються термін дії дозволів. Ми їх теж демонтуємо.

Тому кількість незаконної реклами - дуже динамічний та перехідний показник . Навіщо рахувати якісь міфічні збитки?

Чи змінюється якось режим вашої діяльності напередодні виборів, коли з’являється багато політичної реклами?

Містом встановлений тариф за користування місцем для розташування рекламного засобу, і він не залежить від змісту реклами. Але ми працюємо в цілодобовому режимі, коли починається передвиборча кампанія, тому що збільшується кількість нелегальних рекламних конструкцій. Зокрема холдерів (прапорців близько 1 м довжиною, розміщених паралельно стовпам вздовж дороги) і тролів (розтяжок 1х5 м між стовпами над дорогою) – найбільш поширених, бо вони недорого коштують і вішати їх можна десятками, а то й сотнями за ніч.

Жовтень минулого року, період оцієї агонії передвиборчої кампанії, показав збільшення кількості цих конструкцій до 2500 штук – це дуже багато. В нас дві бригади, і ми їх знімали близько місяця.

Тому новими правилами розміщення реклами ми взагалі заборонили такі типи носіїв, як холдери та троли.

Виборчі перегони - ще те випробування / firtka.if.ua

Чи бувало, що вас звинувачували у політичних переслідуваннях за демонтаж незаконної реклами? Чи, можливо, хтось із політиків скаржився вам під час передвиборчої кампанії на незаконну рекламу свого опонента?

На превеликий жаль, передвиборчий процес не тільки додає роботи, а й ускладнює процес демонтажу незаконної реклами. Минулої осені ми демонтували самовільно встановлені щити, і якщо на них був політичний сюжет, одразу ж до нашої бригади під’їжджав якісь політичний діяч і звинувачував нас, що от, мовляв, київська влада ігнорує демократичні норми. Ми прибираємо несанкціонований носій, незалежно від того, що на ньому зображене.

Ми нічого не від кого не приховуємо. «Київреклама» відкрила на сайті підприємства адресну базу рекламних засобів, де кожен бажаючий може перевірити законність носія, зрозуміти, хто дотримується діючих норм, а хто вже завтра може бути демонтований. Це, до речі, дуже корисна інформація для рекламодавців.

На тому ж сайті є розділ «Я – Інспектор». Якщо ви кожного дня, наприклад, гуляючи з дитиною, об’їжджаєте візочком рекламний щит чи «спотикач» , який вам заважає – заходьте туди та лишайте інформацію. Ми в першу чергу демонтуємо носії, що заважають городянам. Якщо ви раптом знайшли конструкцію, яка в адресній базі не зазначена, можете написати нам запит щодо встановлення законності, і вона швидко з’явиться у базі з відповідною позначкою.

Подпишитесь на наш канал в Telegram и получайте подброку только важных новостей!