Реактивні дронопади та загроза для АЕС: чому ця зима знову випробує нас на міцність
Росія готує нову хвилю ударів по критичній інфраструктурі, намагаючись відрізати українські АЕС від загальної мережі. Як повідомляє видання «Дзеркало тижня» із посиланням на французького військового аналітика Клемана Молена, ворог масовано переходить на швидкісні реактивні дрони.
Росія активізує удари по критичній інфраструктурі в Україні, роблячи ставку на швидкісні реактивні безпілотники та балістичне озброєння. Про це, як повідомляє «Дзеркало тижня», розповів французький OSINT-аналітик Клеман Молен.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що, за оцінкою Молена, російська тактика змінюється швидше, ніж українська система перехоплення встигає підлаштовуватися під нові загрози. Йдеться не лише про кількість атак, а й про їхню технічну складність, що безпосередньо впливає на захист енергетики восени та взимку.
Реактивні дрони ускладнюють роботу ППО
За словами аналітика, замість звичних «Герань-2» ворог дедалі частіше застосовує реактивні «Герань-4». Вони летять значно швидше, тому українським дронам-перехоплювачам складніше їх наздогнати й знищити.
Молен стверджує, що щомісяця від 500 до 800 російських БпЛА залишаються незбитими. Водночас, за його незалежним моніторингом, окупанти щомісяця завдають щонайменше 700–800 влучань по різних об’єктах.
Українські сили тривалий час готували перехоплювачі під попередні модифікації російських дронів, але поява швидкісних моделей створила нову прогалину в захисті.
Наразі частка «Герань-4» в атаках становить приблизно 10–20%, однак, на думку Молена, найближчим часом вона може перевищити 50% усіх запущених дронів. Це означатиме ще більший тиск на систему ППО, яка й без того працює в умовах дефіциту ракет-перехоплювачів.
Під загрозою енергосистема та атомна генерація
Пріоритетною ціллю російських ударів на зиму залишатиметься енергетична інфраструктура. В Україні вже намагаються захищати обладнання, зокрема зводять бетонні укриття навколо трансформаторів на підстанціях, щоб знизити ефективність влучань дронів.
Втім, такий захист потребує часу й значних коштів. Найбільший ризик, за оцінкою аналітика, полягає в тому, що сплановані удари по електростанціях і ключових вузлах мережі можуть змусити Україну аварійно від’єднати атомну генерацію від загальнонаціональної енергосистеми.
У такому разі атомні електростанції доведеться зупиняти, а повторний запуск блоків займе тривалий час. Наслідком можуть стати тижні без електроенергії для великих міст і зупинка роботи частини критичної промисловості.
Окремо Молен звертає увагу на те, що для ефективної протидії реактивним БпЛА потрібен комплекс рішень: застосування винищувальної авіації та наземної ППО, створення швидших дронів-перехоплювачів із автономною навігацією, а також використання штучного інтелекту для миттєвого коригування траєкторії на високих швидкостях.
Додатковий тиск створює й нестача ракет для систем Patriot, про яку останніми тижнями неодноразово говорили українські посадовці. Саме тому тема захисту енергетики напередодні холодного сезону знову виходить у центр безпекових дискусій.
Бек
Росія системно б’є по енергетичній інфраструктурі України з перших місяців повномасштабної війни, намагаючись впливати не лише на військові можливості, а й на цивільне життя. Восени та взимку такі атаки традиційно посилюються, адже саме тоді енергосистема працює з найбільшим навантаженням.
Окрема загроза для атомної генерації звучить не вперше: українські енергетики неодноразово попереджали, що масовані удари по мережевій інфраструктурі можуть створити аварійні сценарії для АЕС. Саме тому зміцнення підстанцій, ППО та запасів перехоплювачів залишається не технічним, а стратегічним питанням.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Росія вже намагалася вибити українську енергосистему серією масованих ударів і змусити споживання переходити в режим жорсткої економії.
