Прощавай, безмитний AliExpress: чому Рада повертає ПДВ на посилки до 150 євро
Верховна Рада у першому читанні підтримала скасування податкових пільг для дрібних відправлень з іноземних маркетплейсів. Як повідомляє видання OBOZ.UA, без цього рішення Україна ризикувала втратити близько 4 млрд євро міжнародної фінансової допомоги.
Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №16051-1, який змінює правила оподаткування міжнародних посилок і передбачає нарахування 20% ПДВ для товарів із закордонних маркетплейсів вартістю до 150 євро, повідомляє OBOZ.UA.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що рішення має не лише фіскальний, а й міжнародний вимір: без нього Україна ризикувала втратити близько 4 млрд євро зовнішньої фінансової підтримки.
Чому влада поспішає зі зміною правил
Перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко попередив депутатів, що затягування з ухваленням документа може коштувати державі 4 млрд євро від Міжнародного валютного фонду та Європейського союзу. Для бюджету, який і далі значною мірою тримається на зовнішньому фінансуванні, це критична сума.
Окремо уряд розраховує і на внутрішній ефект. За оцінкою Мінфіну, нові правила можуть дати близько 10 млрд грн додаткових надходжень на рік, а ці кошти планують спрямувати на потреби оборони.
Що саме зміниться для покупців
Замість нинішньої пільги для частини міжнародних відправлень пропонують запровадити модель, схожу на європейську IOSS – Import One Stop Shop. У такому разі ПДВ нараховуватиме не покупець на пошті, а продавець або електронна платформа, через яку оформлено замовлення.
Тобто для клієнта це означатиме, що податок одразу включатимуть у ціну товару. Самостійно рахувати 20% під час отримання посилки не доведеться.
Водночас пільгу для некомерційних відправлень між фізичними особами хочуть зберегти. Неоподатковуваними залишаться посилки до 45 євро, якщо їх надсилають без оплати для особистого або сімейного використання.
Чому скасування пільги називають логічним
В уряді пояснюють, що нинішня модель створює нерівні умови для українських компаній і продавців із-за кордону. Вітчизняний бізнес сплачує ПДВ, податки із зарплат, витрати на логістику, оренду та утримання складів, тоді як частина імпортних покупок потрапляє до споживача через пільговий режим.
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявляв, що 74% таких відправлень припадає на китайські товари, ще 10% – на польські. За його оцінкою, через чинну пільгу бюджет щороку недоотримує близько 33 млрд грн.
Також депутати і урядовці говорять про зловживання, коли комерційні партії дроблять на велику кількість дрібних відправлень, формально вписуючи їх у пільговий ліміт. Саме це стало одним із аргументів на користь зміни правил.
Коли запрацюють нові норми
Поки що парламент ухвалив законопроєкт лише за основу, тож текст ще можуть доопрацювати до другого читання. Разом із №16051-1 депутати підтримали й пов’язаний із ним проєкт №15460 про зміни до Митного кодексу.
Якщо фінальну версію ухвалять у нинішній логіці, нова система запрацює не раніше липня 2027 року. Це означає, що нинішні правила ще певний час залишатимуться чинними.
Фактично йдеться про спробу одночасно вирішити дві задачі: виконати умови міжнародних партнерів і вирівняти конкуренцію між українським та іноземним бізнесом. У випадку з посилками держава давно бачить не лише споживчу, а й бюджетну проблему.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що парламент уже неодноразово повертався до теми оподаткування імпорту й посилок, а фінальна модель ще може змінитися під час підготовки до другого читання. Матеріали на цю тему видання публікує в межах ширшого блоку про бюджетні рішення та їхній вплив на споживачів.
