Від «зеленого» до «критичного»: як українські університети вчитимуть студентів під час блекаутів
Міністерство освіти і науки підготувало для вишів детальні інструкції на випадок тривалих відключень світла та тепла. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Освіта.ua, у разі знеструмлення заклади вищої освіти працюватимуть у одному з п'яти світлофорних режимів.
Міністерство освіти і науки підготувало для закладів вищої освіти рекомендації на випадок тривалих відключень електроенергії, тепла та води. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Освіта.ua, університети працюватимуть за п’ятьма режимами залежно від тривалості знеструмлення.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як саме пропонують організувати навчання під час блекаутів і що змінюється для студентів та викладачів.
П’ять режимів роботи вишів
У МОН пропонують прив’язати формат роботи університетів до тривалості відключення. Йдеться про такі сценарії:
- зелений режим – якщо світла немає до 2 годин, навчання триває без енергоємного обладнання, а критичні системи переводять на джерела безперебійного живлення;
- жовтий режим – за відсутності електроенергії від 2 до 6 годин заняття переносять в автономні зони кампусу або переводять в асинхронний формат, масові заходи скасовують;
- помаранчевий режим – при відключенні на 6–24 години університети переходять на змішане або асинхронне навчання, а контрольні заходи переносять;
- червоний режим – якщо світла немає від 24 до 72 годин, освітній процес переважно відбувається асинхронно, а автономні корпуси можуть використовувати як коворкінги для студентів;
- критичний режим – за відсутності електроенергії понад 72 години заклад переходить на План критичної діяльності, а графік навчання коригують.
Що робитимуть у разі тривалого блекауту
У рекомендаціях також описано, як університети мають діяти під час масштабних перебоїв. У разі тривалого знеструмлення допускається спільне використання інфраструктури інших закладів вищої освіти або партнерських організацій. У неактивних корпусах можуть консервувати інженерні мережі та зливати воду із систем опалення.
Окремо в МОН наголошують, що рішення про зміну режиму роботи ухвалюватимуть керівники університетів у межах автономії, але вони мають узгоджувати дії з місцевими військовими адміністраціями.
Водночас базове правило для всіх режимів лишається незмінним: під час повітряної тривоги очні заняття мають зупинятися, а студенти й викладачі – переходити в укриття.
Що це означає для студентів
Фактично МОН пропонує університетам не чекати на повний колапс інфраструктури, а заздалегідь мати сценарії на кожен рівень енергетичної кризи. Для студентів це означає, що частину занять можуть переносити в онлайн, а частину – проводити в автономних просторах кампусу, якщо це дозволятиме безпекова ситуація.
Такий підхід уже не виглядає винятком для української освіти. Після кількох сезонів атак по енергосистемі виші й школи дедалі частіше змушені підлаштовуватися не лише під тривоги, а й під нестабільне теплопостачання та водопостачання.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що українські університети вже змінюють формат навчання через повітряні тривоги: частина переходить в онлайн, інші працюють у змішаному режимі.
