Повістка у Viber для дистанційника за кордоном: чи має юридичну силу фото у месенджері
Фотографія повістки, переслана роботодавцем у Viber чи будь-який інший месенджер, не зобов'язує дистанційного працівника за кордоном терміново повертатися в Україну. Про це повідомив юрист Владислав Дерій у коментарі виданню Новини.LIVE.
Переслана у Viber фотографія повістки від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) не створює для дистанційного працівника за кордоном обов’язку негайно повертатися в Україну, щоб з’явитися до центру комплектування, повідомляють Новини.LIVE. Юрист Владислав Дерій пояснив, що такий спосіб оповіщення не має юридичної сили, а за відсутності належної процедури людини не можуть оголосити в розшук чи оштрафувати.
Як кадровики «спрощують» собі життя
Показовою стала історія 48-річного українця, який легально працює дистанційно з-за кордону. Кадровики підприємства 16 вересня просто переслали йому у Viber фотографію повістки, в якій вимагали з’явитися до ТЦК вже 18 вересня.
Дерій зазначив, що в цій ситуації було проігноровано урядову постанову № 560. Вона встановлює мінімальний строк у 14 днів між поштовим відправленням повістки та датою явки. Офіційного рекомендованого листа під підпис чоловік не отримував.
Який алгоритм передбачено для дистанційників
Згідно з пунктом 47 постанови Кабінету Міністрів України № 1487, пересилання фотографій у месенджерах не замінює офіційного оповіщення. Отримавши розпорядження від ТЦК та СП, керівництво компанії має видати внутрішній наказ, ознайомити з ним працівника під особистий підпис і відзвітувати про це протягом трьох діб.
Для співробітників, які працюють віддалено, перебувають у відрядженні або у відпустці, діє інший механізм. Роботодавець має надіслати копію наказу на домашню адресу рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Без цього неявка не вважається порушенням правил військового обліку.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що у таких випадках важливо розрізняти побутове повідомлення в чаті й офіційне вручення документів, яке передбачає чітку процедуру та фіксацію отримання.
Штрафи та розшук: чому не варто панікувати
Миттєвих покарань чи автоматичного арешту рахунків у таких випадках не існує. Щоб накласти штраф, ТЦК та СП має спочатку розглянути справу за фізичної присутності військовозобов’язаного, винести постанову і лише після набрання нею чинності передати документи до виконавчої служби.
За відсутності належного оповіщення поштою територіальний центр комплектування також не має права ініціювати розшук через поліцію. Якщо ж таке звернення все одно надійде до правоохоронців, громадянин може оскаржити його в судовому порядку через процедурні порушення.
Водночас юристи наголошують, що йдеться саме про дотримання процедури, а не про ігнорування вимог закону. Якщо повістку вручили належним чином, далі вже діють зовсім інші правові наслідки.
«Переслане фото у месенджері не замінює офіційного оповіщення. Для дистанційного працівника має бути дотримана встановлена процедура вручення», – пояснив Владислав Дерій.
У таких справах ключовим є не сам факт наявності повістки, а спосіб її вручення та строки, визначені постановами Кабміну. Саме на цьому, за словами юриста, і ґрунтується можливість оскаржити дії роботодавця або ТЦК та СП.
БЕЗ ТАБУ звертає увагу: на практиці подібні історії виникають саме через плутанину між внутрішніми діями роботодавця та офіційним викликом до центру комплектування. Якщо документ не вручили за процедурою, юридичні наслідки для працівника можуть бути іншими, ніж намагаються представити у кадровому відділі.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що повістки, оформлені з помилками, не завжди можна просто ігнорувати: у кожному випадку важливо окремо оцінювати, чи порушено процедуру вручення та які саме наслідки це має для військовозобов’язаного.
