Дві відстрочки в одні руки не дають: як діяти заброньованому працівнику, який став студентом
Зарахування до університету не означає автоматичної зміни статусу для заброньованого працівника, адже українське законодавство забороняє мати дві відстрочки одночасно. Про це з посиланням на експертів з кадрового обліку Kadroland повідомляє видання «Новини.LIVE».
Вступ до університету не скасовує автоматично чинну бронь від мобілізації для працівника: щоб змінити підставу для відстрочки, потрібно окремо оформити припинення попереднього статусу. Про це з посиланням на експертів із кадрового обліку Kadroland повідомляє «Новини.LIVE».
БЕЗ ТАБУ розповідає, що в таких випадках військовозобов’язаний не може одночасно користуватися двома підставами для звільнення від призову – студентською відстрочкою і бронюванням на роботі.
Чому доводиться обирати одну підставу
За українським законодавством людина має відповідати вимогам конкретної норми, яка дає право на відстрочку. Сам факт зарахування до закладу вищої або фахової передвищої освіти ще не означає, що статус змінюється автоматично.
Якщо працівник переходить на студентську відстрочку, роботодавець має офіційно припинити чинне бронювання. Це роблять за правилами постанови Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 року, якою затверджено порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу.
Коли бронь може залишатися чинною
Водночас норми не вимагають від роботодавця автоматично анулювати бронь лише через вступ співробітника до вишу. Відстрочка, надана через підприємство, може діяти до завершення свого строку.
На практиці компанії орієнтуються не лише на формальні підстави, а й на ліміти заброньованих працівників. Якщо керівництву потрібно зберегти бронювання для іншого фахівця, воно може ініціювати розбронювання працівника, який уже має право на студентську відстрочку.
Наявність броні або відстрочки не звільняє людину від військового обліку та обов’язку вчасно оновлювати свої дані.
Окремо юристи наголошують: зміна підстави для відстрочки має бути оформлена належним чином, інакше у людини можуть виникнути проблеми під час перевірок документів або взаємодії з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
У таких ситуаціях роботодавець і працівник мають узгодити, який саме механізм захисту від мобілізації залишиться чинним, аби не створювати правової колізії.
У попередніх матеріалах БЕЗ ТАБУ вже пояснював, що неправомірну відмову у відстрочці можна оскаржити в законний спосіб, не обмежуючись усною відповіддю від територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Також БЕЗ ТАБУ писав про законодавчі зміни, які можуть вплинути на порядок надання відстрочки для українців, що повертаються з-за кордону.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що депутати пропонували внести правки до профільного мобілізаційного закону, аби уточнити окремі підстави для відстрочки.
