Передача банківської картки стороннім: коли «легкий заробіток» закінчується судимістю
Бажання підзаробити кількасот гривень на «оренді» власної банківської картки може обернутися не лише блокуванням рахунків, а й тюремним строком, попереджає видання «На пенсії».
Міністерство оборони України нагадало про правила поводження з чутливою інформацією про Збройні сили України: за несанкціоноване поширення даних про переміщення, розташування чи оснащення військових може наставати кримінальна відповідальність за статтею 114-2 Кримінального кодексу України.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, йдеться не лише про публікації в соцмережах, а й про репости, пересилання фото в месенджерах та навіть усні повідомлення стороннім людям.
Що саме заборонено поширювати
У відомстві наголошують: будь-які деталі, які можуть допомогти ворогу ідентифікувати позиції або переміщення українських підрозділів, становлять ризик для військових. Це стосується назв частин, адрес, геолокацій, координат, маршрутів колон, часу їхнього руху, а також фото й відео штабів, казарм, блокпостів, укріплень і позицій ППО.
Під заборону також підпадають непрямі ознаки, за якими можна встановити місце зйомки: дорожні знаки, назви вулиць, характерні орієнтири, супутникові знімки або панорами місцевості. Окремо в Міноборони нагадують, що не можна публікувати й наслідки ударів по військових об'єктах, якщо це дає змогу встановити їхнє розташування.
Яка відповідальність передбачена
Правове регулювання спирається не лише на Кримінальний кодекс, а й на наказ Головнокомандувача ЗСУ № 73 від 3 березня 2022 року та законодавство про державну таємницю. За словами військового відомства, для притягнення до відповідальності не потрібно доводити співпрацю з ворогом – достатньо самого факту несанкціонованого розголошення чутливої інформації.
Стаття 114-2 ККУ передбачає різні строки покарання залежно від обставин: від 3 до 5 років за поширення даних про переміщення зброї та боєприпасів, від 5 до 8 років – за розголошення інформації про рух або розташування військових формувань, а від 8 до 12 років – якщо дії вчинені групою осіб, з корисливих мотивів або спричинили тяжкі наслідки.
Соцмережі, чати й репости – теж під ризиком
У Міноборони підкреслюють, що заборона діє для всіх каналів комунікації – Facebook, Instagram, TikTok, Telegram, особистих чатів і приватних повідомлень. Навіть якщо фото чи відео вже є в мережі, це не робить його «дозволеним» для подальшого поширення.
Копіювання або коментування неофіційних дописів із чутливою інформацією лише збільшує аудиторію розголошення. У воєнний час це не питання формальностей, а безпека військових і цивільних, які можуть опинитися під загрозою через один необачний пост.
У відомстві нагадують: навіть коротке повідомлення про місце дислокації підрозділу може мати наслідки, які в рази перевищують «вартість» одного допису в соцмережі.
Окремо військові закликають не передавати чутливі дані через приватні месенджери та не пересилати фото, якщо на них є прив'язка до місця перебування підрозділів. У разі сумніву краще утриматися від публікації зовсім, ніж потім пояснювати правоохоронцям джерело фото чи відео.
У підсумку в Міноборони наголошують: інформаційна дисципліна під час війни – це не бюрократія, а пряма допомога захисникам. Будь-яке необережне поширення даних про ЗСУ може обернутися не лише загрозою для військових, а й реальним кримінальним покаранням для автора публікації.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що українцям також варто уважно ставитися до повідомлень про «легкий заробіток» у мережі – зокрема до пропозицій передати банківську картку або доступ до неї стороннім особам, адже це теж може мати кримінальні наслідки. Читайте детальніше в матеріалі БЕЗ ТАБУ.
