«Часткова готовність»: третина українських громад не зможе втримати критичні об’єкти під час блекауту
Понад 60% українських громад підготувалися до знеструмлень лише наполовину, а кожна третя взагалі ризикує втратити базові послуги в першу ж добу без світла, свідчать дані аналітичного центру We Build Ukraine, про які повідомляє видання Inkorr.
За даними дослідження аналітичного центру We Build Ukraine, про які повідомляє Inkorr, 62% громад в Україні лише частково готові до можливих відключень електро-, тепло- або водопостачання, а третина не зможе протягом доби забезпечити роботу щонайменше однієї з дев’яти категорій критичних об’єктів.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, проблема підготовки до зими впирається не лише в технічний стан мереж, а й у гроші, які громадам бракує на енергетичну стійкість.
Грошей бракує, а пріоритети змінилися
Місцева влада стикається з нестачею фінансування, а також із переглядом бюджетних пріоритетів на центральному рівні. За даними Асоціації міст України, виплати громадам на реалізацію планів енергостійкості призупинили, що ускладнило підготовку до можливих перебоїв із ресурсами.
У результаті частина громад змушена шукати рішення самостійно або покладатися на донорську допомогу. Йдеться не лише про генератори, а про комплексну здатність утримати роботу лікарень, шкіл, котелень і водоканалів у період тривалих відключень.
Як громади намагаються підстрахуватися
У Миколаєві діють програми підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, які встановлюють резервні джерела живлення. Місто компенсує половину вартості сонячних електростанцій: до 400 тисяч гривень для систем потужністю до 30 кВт і до 600 тисяч гривень – для потужніших установок.
В Одеській області в 2026 році 28 громад отримали генератори за підтримки Представництва Тайбею. Обладнання використовують у школах, дитячих садках, лікарнях та на інших об’єктах критичної інфраструктури.
Експерти наголошують: планування енергостійкості має починатися не з вибору конкретного генератора чи сонячної станції, а з визначення того, яку саме критичну послугу громада повинна зберегти першою.
Фахівці радять окремо прораховувати сценарії відключень тривалістю 4, 24, 48 або 72 години. Саме такий підхід дає змогу зрозуміти, які об’єкти мають працювати безперервно, а які можна тимчасово вивести з навантаження без критичних наслідків для мешканців.
«Громада має починати не з питання, який генератор або сонячну електростанцію придбати, а з того, яку саме критичну послугу необхідно зберегти», – зазначила Олена Трофимлюк.
Що це означає для зими
Підготовка громад до можливих відключень електропостачання стає не просто технічним питанням, а частиною базової безпеки. За обмеженого фінансування і нестабільної енергосистеми саме місцева влада має вирішувати, як мінімізувати ризики для мешканців і не допустити зупинки критичних сервісів у перші ж години блекауту.
Брак системного фінансування може обернутися тим, що формально підготовка до зими є, але реально громади не матимуть достатнього резерву для роботи ключових об’єктів у критичний момент. Саме тому питання енергетичної стійкості дедалі більше перетворюється на тест на управлінську спроможність місцевої влади.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, що українські громади поступово переходять до автономних рішень для критичної інфраструктури, зокрема через встановлення сонячних електростанцій і резервних джерел живлення: читати далі.
