Паризька кліматична угода: світ змінився
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак - про те, що означатиме Паризька кліматична угода для України та її промисловості.
От просто зараз народжується нова епоха у світовій кліматичній політиці. Набуває чинності Паризька кліматична угода, яку наприкінці минулого року уклали більшість світових лідерів і зараз вже ратифікувало понад 70 країни і ЄС як регіональна організація. Україна була серед країн-лідерів, адже це дає нам можливість брати участь у практичній розробці механізмів втілення Угоди.
Ми маємо розуміти, що прогресивний світ більше не влаштовують існуючі підходи у ставленні до навколишнього природного середовища. Провідні міжнародні експерти та лідери країн реально замислюються над загрозами для людства у разі, якщо розпочнуться незворотні кліматичні зміни.
Багатьох цікавить відмінність Паризької угоди від Кіотського протоколу, який діє нині.
Зазначу лише, що Паризька угода – документ не одного дня. Вона стала компромісним результатом багаторічних міжнародних переговорів на тему протидії негативним змінам клімату.
Поки що зарано виносити на публічне обговорення всі деталі нової екологічної доктрини, оскільки саме сьогодні, 4 листопада (момент набуття сили цього акту) , розпочинається активна робота щодо вироблення чітких механізмів її втілення на практиці. Вже 7 листопада українська делегація відбуде зі своїми напрацюваннями та пропозиціями до Марракеш, де відбуватиметься перша нарада Сторін Паризької угоди.
Але є глобальні завдання та цілі, про які можна говорити вже зараз. Якщо не перевантажувати технічними деталями та директивами, то Паризька угоду являє собою якісно новий і більш жорсткий гросбук зведених міжнародних правил та зобов’язань у питаннях ставлення до навколишнього природного середовища.
Стосується це не лише усвідомлення кожним з нас плачевних наслідків бездумного і безпечного ставлення до природних ресурсів – як корисних копалин, так і флори та фауни, але і глобальної зміни ведення діяльності маленькими підприємствами та великими міжнародними корпораціями.
Повірте, говорю про це без перебільшень. Паризька угода на відміну від Кіотського протоколу матиме справді глобальний характер і передбачає залучення до процесу всіх Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Нова угода як і протокол-попередник, акцентується на викидах парникових газів, але їх зменшення має регулюватися за зовсім іншою формулою і протистояти катастрофічному для Землі потеплінню на рівні суттєво нижчому ніж визначених 2°С.
Зрозуміло, що Паризька угода потенційно накладає на Україну нові зобов'язання із скорочення викидів парникових газів. Чи готова Україна до нових викликів? Маю надію, точніше dum spiro spero:) Зменшення викидів парникових газів означатиме перехід нашої країни до циклічного характеру економіки та сталого розвитку. Однією з вимог Паризької угоди до країн-підписантів є розробка стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Україна як країна-лідер серед підписантів Паризької угоди має поступово відмовлятися від вуглецевого сценарію розвитку. А це передбачає скорочення споживання традиційних енергетичних ресурсів, використанні відновлювальних джерел енергії, запровадження енергозаощаджуючих технологій.
Буду і далі інформувати про конкретні практичні напрацювання по Паризькій угоді і зокрема, позицію України та поставлені перед нами задачі по протидії змінам клімату. Думаю, що перші новини з’являться вже після першої сесії робочого органу Угоди - Конференції Сторін, що є нарадою Сторін Паризької угоди у Марракеш.
А сьогоднішній день пропоную запам’ятати як історичний для світової екологічної спільноти і знаковий загалом для України та всіх учасників, причетних до проходження нашою країною процесу ратифікації.
Я б зафіксував цей момент так: Паризька кліматична угода. День №1. Світ змінився. Тік-так, тік-так...