Вже майже три роки пройшло з часу окупації Росією Кримського півострову, спочатку кримські бізнесмени з радістю приймали агресора, проте потім півострів захлинувся від серії рейдерських захоплень бізнесу, скасування ліцензії, незаконних націоналізації та приватизації.
Що відбувалось із кримським бізнесом після окупації, і що зараз думають про приєднання до Росії місцеві підприємці, написав журналіст Мансур Міровалєв у статті Crimean business owners caught up in pro-Russia officials' crackdown у газеті Los Angeles Times.
Редакція Без Табу публікує переклад статті.
Кримські бізнесмени загрузли у репресіях про-російских «чиновників»
Мансур Міровалєв
Мілу Селямієву та Олександра Стрекаліна, відомих через сумнозвісний випадок з рестораном на набережній, як і тисячі інших підприємців зобов'язали відмовитися від власності після окупації Росією Кримського півострова в березні 2014 року.
Стрекалін, 75-річний колишній військовий офіцер і колишній заступник мера Ялти, люто чинив опір, навіть після попередження про-московських чиновників, і приніс себе в жертву в знак протесту таких дій "уряду".
"Вони сказали йому:"йди, дідусю, роби, що хочеш", - сказала Селямієва нещодавно в інтерв'ю біля її будинку на Чорноморському курорті, розрахованому близько на 80 000 чоловік, - "Вони всі (проросійські "чиновники" - ред.) хочуть захопити пляж для своїх сумнівних оборудок".
У вересні Стрекалін облив себе ацетоном і клацнув запальничкою біля залитого сонцем Приморського пляжу, отримавши смертельні травми. Сотні людей прийшли на його похорон, перетворивши його в імпровізований протест проти того, що багато хто називає результатом української та російської корупції. За даними активістів і деяких чиновників, у рамках переведення Криму на російське законодавство після окупації, промосковська "влада" перевіряє право власності на кожну земельну ділянку, будинок і бізнес, паралізуючи і знищуючи сотні підприємств.
Міністерство юстиції України оголосило в грудні 2014 року, що майно, яке належало не менш як 4000 підприємствам і організаціям у Криму були захоплені про-московськими "чиновниками" та їхніми "довіреними особами", які часто виставляли озброєних людей у масках і розмахували підробленими документами, які нібито дозволяли захоплення.
Проросійське "керівництво" окупованого півострова заявила, що в 2015 році було націоналізовано близько 250 "стратегічних об'єктів", у тому числі кіностудія, винзаводи, енергетичні компанії, родовища природного газу, банки і телекомунікаційні компанії, транспортну інфраструктуру та церкви, які належали українському уряду, олігархам, бізнесменам і релігійним групам.
За версією проросійських "чиновників", конфісковане майно було приватизовано, щоб компенсувати невказані ніде збитки, "завдані внаслідок порушення економічних зв'язків півострова з Україною". Одна нафтобаза недалеко від міста Севастополя, у червні повернулася до свого власника з України після несподіваного рішення суду. Для багатьох жителів, всі ці події нагадують Росію в 1990-ті роки, коли братки і молоді люди налякали олігархів нафтових родовищ, бізнесу та нерухомості, або жорстоку "націоналізацію" після захоплення України більшовиками з 1917 року.
Денис Буйлов, 36-річний матрос з Чорноморського порту Севастополя, сказав, що у нього проблеми з отриманням закордонних віз, необхідних для його подорожей і доводиться шукати способи обійти заборони на банківські перекази в Крим, щоб зняти свою зарплату.
“Корупція, як і раніше існує, але стало набагато гірше. Важче досягти того, на що ти офіційного маєш право", - сказав Буйлов в інтерв'ю.
У червні Сергій Аксьонов, про-російський "глава уряду" Криму, оголосив про майбутнє "тотальне знесення" більш ніж 6000 ресторанів, магазинів та готелів, які нібито були побудовані без належних дозволів або, які нібито заблокували доступ до громадських пляжів. "Список знесення" не був оприлюднений, і кілька будинків були зруйновані в ту ж ніч — серед яких був ресторан Стрекаліна, хоча його дружина стверджує, що люди, які прийшли зносити будівлю, не мали відповідного дозволу.
Оголошення засмутило багатьох у Південному субтропічному Криму, який популярний вже багато років як місце відпочинку. Багато підприємств мають необхідні дозволи та ліцензії, але десятки тисяч кримчан, які також залежать від туристів їх не отримують: здають кімнати в своїх будинках, а їх готелі та ресторани часто будуються та експлуатуються без дозволів і ліцензій.
"Багато з них працюють тут "під чорними вітрилами", в тому числі і я", - говорить Валентина, 53-річний власник незареєстрованого кафе в її пляжному будиночку під Ялтою, говорячи про компанії, які ухиляються від виплатів податків. "Якщо вони налетять на нас, вибух [громадський резонанс] буде гучним", - додає вона.
Деякі власники нерухомості, активісти і українські ЗМІ стверджують, що Аксьонов і його найближче оточення за допомогою приватизації і розгонів захоплюють найбільш цінні активи у Криму.
Олег Зубков, власник приватних зоопарків і затятий прихильник окупації, заявив, що після того, як він відмовився поділитися своїми доходами з одним з депутатів Аксьонова, його бізнес пройшов через 150 судових засідань, і його зобов'язали виплатити близько $46,000 у вигляді штрафів.
За словами Зубкова, кожний підприємець, кого він зає знає, страждає від продажних про-московських "чиновників".
"Я не бачив щасливих бізнесменів, які були б задоволені тим, які речі відбуваються після анексії ", - сказав він в телефонному інтерв'ю.
Крім того, Володимир Гарначук, який деякий час служив в якості помічника в Криму у про-російского "заступника прем'єр-міністра" в 2014 році, сказав в інтерв'ю в Москві, що уряд "розкрадає півострів як військовий трофей."
Гарначук очолює "Чисте узбережжя Криму", некомерційну організації, яка контролює стан узбережжя півострова. У серії доповідей, випущених після окупації, організація представила те, що він назвав численними юридичними порушеннями у розвитку компаній, афілійованих з Аксьоновим, його родичами та діловими партнерами, серед яких незаконне будівництво в заповідних зонах або на суспільній власності, використання нелегальних робітників і масове забруднення.
Аксьонов не відповів на прохання про коментар.
Через місяць після смерті Стрекаліна, і після отримання інцидентом суспільного резонансу, Ялтинська міська Рада скасувала розпорядження про знесення його ресторану. Рішення, однак, не пом'якшило біль його вдови.
"Він помер нізащо", - сказала Селямієва. "Він помер за цих тварин".