Оборона за паспортом і захист від дронів: як уряд планує перекроїти лінію фортифікацій до 2028 року
Кабінет Міністрів нарешті вирішив систематизувати зведення укріплень і затвердив профільну Стратегію до 2028 року: тепер кожен бліндаж та опорник отримають цифрову прописку в системі «Дельта», про що свідчить урядова постанова, яку оприлюднило видання РБК-Україна.
Кабінет міністрів України затвердив Стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів до 2028 року, яка передбачає розвиток глибоко ешелонованої оборони, створення єдиної цифрової бази фортифікацій на основі системи «Дельта» та посилення захисту критичних логістичних шляхів. Про це йдеться в урядовому документі, який оприлюднило РБК-Україна.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що уряд фактично намагається перевести будівництво укріплень із режиму «ручного керування» в системний формат із цифровим обліком, плануванням і щомісячним оновленням даних.
Фортифікації хочуть звести в цифрову базу
Ключова зміна полягає в тому, що всі оборонні споруди, зведені у 2024–2026 роках, мають внести до єдиної геоінформаційної платформи на базі «Дельти». У базі мають фіксувати координати, параметри та стан готовності укріплень, а повне внесення інформації планують завершити до лютого 2027 року.
Після цього дані збираються оновлювати щомісяця. Уряд розраховує, що це дасть змогу краще контролювати реальний стан оборонних рубежів і швидше виявляти проблемні ділянки.
Що саме передбачає стратегія
У документі йдеться про кілька пріоритетів: безперервне планування, цифровізацію обліку, адаптацію до нових загроз і масштабування оборонних рубежів. Серед цілей – досягти 95% виконання інженерних заходів за планами та повної відповідності робіт тактичним вимогам.
- створення єдиної цифрової платформи для моніторингу фортифікацій і загороджень;
- скорочення часу будівництва опорних пунктів на 20%;
- формування резерву будівельних матеріалів для 300 опорних пунктів і 100 кілометрів доріг;
- посилення антидронового захисту логістичних шляхів;
- підготовка до оборони ключових населених пунктів у глибині території.
Акцент – на прифронтові райони та логістику
Окремо в урядовій стратегії наголошується на необхідності захисту не лише передової, а й тилових маршрутів постачання. Причина очевидна: російські війська активно застосовують далекобійну зброю, авіабомби та безпілотники, зокрема FPV-дрони, проти транспорту, рятувальників і критичної інфраструктури.
Саме тому документ передбачає спорудження комплексних опорних пунктів, зокрема для підрозділів безпілотних літальних апаратів, у зонах, що межують із районами бойових дій, а також із Росією та Білоруссю. Далі планують розгортати оборонні рубежі в глибині країни.
Як реалізовуватимуть план
Стратегію поділили на кілька етапів. Спочатку йдеться про вдосконалення правової та технічної бази, організаційної структури при Міністерстві оборони та Генеральному штабі, а також впровадження геоінформаційної платформи.
На етапі реалізації мають будувати комплексні опорні пункти і створювати запаси матеріалів. На етапі масштабування та корекції – розвивати оборонні рубежі в глибині території, готуватися до оборони великих населених пунктів і проводити міжвідомчий аудит.
Очікуваним результатом уряд називає створення глибоко ешелонованої системи оборонних рубежів у поєднанні з кращою мобільністю військ та уніфікованими підходами до проєктування і будівництва фортифікацій.
Бек
Питання фортифікацій в Україні стало особливо гострим після переходу російської армії до масованого використання дронів, авіабомб і дальнобійного озброєння. На цьому тлі укріплення потрібні не лише біля лінії фронту, а й для захисту доріг, логістики та тилових міст.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що українська армія поступово переходить до багатошарової оборони, в якій важливу роль відіграють не тільки позиції на передовій, а й інженерне забезпечення вглиб території.
