Нові рішення для громадян: як зміняться державні сервіси в Україні
В Україні продовжують оптимізовувати державні послуги, щоб зробити їх зручнішими для населення. Про це повідомляє ТСН.
У Європі зростає занепокоєння через кроки президента США Дональда Трампа щодо Росії: послаблення санкцій, домовленості про постачання російського дизпального та жорсткіша риторика Вашингтона на адресу Києва, як пише Euronews.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому європейські посадовці бояться, що мирні переговори можуть відбутися без повноцінної участі України і з урахуванням інтересів Москви.
Що саме непокоїть європейських дипломатів
Особливе занепокоєння викликає можливість обговорення майбутнього України без самої України за столом переговорів. За даними видання, Володимир Путін запропонував тристоронній саміт за участю Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна, що може відсунути Київ на другий план.
Глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас раніше цього тижня заявила в Європарламенті, що американські переговорники вже майже два роки намагаються підштовхнути Україну до капітуляції. За її словами, стримувати цей тиск допомагає підтримка європейських держав.
Один із високопоставлених європейських посадовців, який спілкувався з Euronews анонімно, сказав: «Це жахає, коли відправляють двох рієлторів на переговори з Путіним, де вони вирішують, як поділити країну», маючи на увазі спецпосланців США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які раніше працювали у сфері нерухомості.
За даними джерел, європейських представників також насторожили повідомлення про можливі пропозиції щодо розмороження російських активів і відновлення постачання російського газу до Європи в обмін на поступки Кремля. Уряди в ЄС виступають проти таких ідей, вважаючи, що економічні стимули не змусять Москву відмовитися від територіальних претензій.
Як Вашингтон і Москва створюють нову напругу
Тривогу союзників України посилює те, що Трамп одночасно демонструє готовність до економічної співпраці з Росією та критикує Київ. Зокрема, американський президент вимагає припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах, які б’ють по експортних можливостях Москви та її доходах від війни.
Водночас США послабили частину санкційних обмежень щодо російського дизельного пального. Європейські дипломати побоюються, що такі рішення дають Кремлю економічні переваги без суттєвих поступок у питанні завершення війни.
Додатковим джерелом напруженості стали проблеми з військовою підтримкою України. Київ повідомляв про затримки в постачанні ракет-перехоплювачів Patriot, обмеження доступу до супутникового зв’язку та перебої з обміном розвідувальними даними про російські балістичні ракети. Система раннього попередження згодом запрацювала знову, але залежність України від американських технологій і озброєння залишається серйозною проблемою.
Білий дім заперечує, що обмеження запроваджували з політичних мотивів. Американські посадовці також відкинули твердження, ніби Віткофф і Кушнер погрожували припинити військову та розвідувальну підтримку, якщо Київ не погодиться на поступки.
Як Європа намагається втримати вплив на мирний процес
Попри гостру критику американського підходу, європейські держави поки не готові розривати співпрацю зі США. Їхня стратегія залишається складною: продовжувати допомагати Україні, зберігати тиск на Росію та водночас підтримувати діалог із Вашингтоном, щоб впливати на майбутні рішення.
Цього тижня прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Фінляндії Александр Стубб організували новий раунд переговорів в Осло перед поїздкою Віткоффа до Росії. Європейські лідери намагаються залишатися безпосередніми учасниками дипломатичного процесу, а не лише реагувати на домовленості, які можуть ухвалити США та Росія.
Деякі європейські чиновники сподіваються, що ситуація може змінитися після проміжних виборів до Конгресу США в листопаді. Однак інші не очікують, що результати голосування автоматично змінять зовнішню політику Трампа.
У Європі визнають, що без американської підтримки Україні буде складніше захищатися. Водночас дедалі більше держав ЄС усвідомлюють необхідність посилювати власні оборонні можливості, щоб Київ не залежав винятково від рішень Вашингтона.
Що відомо про переговори щодо України
У жовтні в Осло Володимир Зеленський зустрівся зі Стівом Віткоффом та представниками європейських держав. Сторони обговорювали майбутні гарантії безпеки для України, зокрема можливість моделі, яку описували як спрощений аналог п’ятої статті НАТО.
За словами українського президента, американська сторона погоджувалася, що гарантії мають бути сильними, хоча остаточних рішень на той момент не було. Європейська участь у таких консультаціях важлива не лише через військову підтримку Києва – саме європейські держави можуть стати гарантами окремих домовленостей і допомогти Україні зберегти позиції.
Водночас Путін не поспішає завершувати війну. Москва погоджується на обмежені формати контактів, але не переходить до повноцінної мирної угоди та наполягає на власних умовах щодо формату й місця переговорів.
Це ставить перед європейськими лідерами складне завдання: залишатися залученими до дипломатичного процесу, не дозволити вирішувати долю України без Києва та водночас не втратити співпрацю зі США, від якої значною мірою залежить українська оборона.
Європейські столиці розуміють, що будь-яка спроба швидко «закрити» війну без реальних гарантій безпеки може лише відкласти новий виток агресії. Саме тому нинішні дискусії у Вашингтоні, Брюсселі та європейських столицях виходять далеко за межі риторики – вони визначають, на яких умовах Україна зможе вистояти в найближчі місяці.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Європі дедалі частіше обговорюють власну роль у гарантіях безпеки для України та можливі сценарії тиску на Росію без повної залежності від рішень США. Читайте також інші матеріали БЕЗ ТАБУ.
