Нова мішень ворога: Росія береться за маслозаводи, птахофабрики та елеватори
Після спроб вимкнути українцям світло ворог вирішив взятися за холодильники. За даними української розвідки, про які повідомляє видання The Moscow Times, новою системною ціллю для російських ударів стають підприємства харчової промисловості.
Російська армія після атак на енергетику, склади та логістичні центри почала бити по підприємствах харчової промисловості в Україні, повідомляє The Moscow Times з посиланням на українську військову розвідку.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться вже не про спроби зірвати постачання продуктів, а про удари безпосередньо по їхньому виробництву.
Що саме стало ціллю
У листопаді під обстрілами вже опинялися зерносховища та завод із переробки сої. За даними джерел видання, надалі російські удари можуть бути спрямовані проти молокозаводів, підприємств із виробництва соняшникової олії, м'ясокомбінатів і птахофабрик.
До цього російська армія переважно намагалася бити по складах і розподільчих центрах великих торговельних мереж, щоб ускладнити логістику та постачання продуктів у міста. Тепер, схоже, ставка робиться на те, щоб завдавати шкоди самій продовольчій системі.
Чому це небезпечно
Такі атаки мають не лише воєнний, а й економічний ефект. Український агросектор залишається одним із ключових джерел валютної виручки для держави, особливо після втрат у металургії, а пошкодження переробних підприємств б'є по всьому ланцюгу – від виробника до експорту.
Крім того, подібні удари можуть впливати на настрої всередині країни: агресор прагне посіяти відчуття нестачі та нестабільності. Водночас це також спроба послабити позиції України на зовнішніх ринках, де її зерно, олія та інша агропродукція залишаються важливими для багатьох країн.
Що кажуть в Україні
Міністр сільського господарства України Тарас Висоцький заявив, що влада координує з Міністерством оборони захист критичної агроінфраструктури, однак забезпечити стовідсоткове прикриття неможливо.
Водночас він наголосив, що українське сільськогосподарське виробництво є децентралізованим і розосередженим, тому підстав для критичного дефіциту продовольства наразі немає.
Навіть за умов регулярних ударів аграрна галузь залишається однією з небагатьох, що продовжують давати країні ресурс для виживання війни – і саме тому вона стає мішенню.
Економічні наслідки вже відчутні
Український уряд і Національний банк уже знизили економічні прогнози. За оцінками, темпи зростання ВВП у 2026 році можуть бути майже нульовими, а центральний банк допускає навіть невелике падіння економіки вже цього року, якщо російські удари по виробничих ланцюгах триватимуть.
Для бізнесу це означає додаткові витрати на безпеку, перебудову логістики та пошук альтернативних маршрутів постачання. Для держави – ризик втрати частини доходів у секторі, який під час повномасштабної війни став одним із найстійкіших.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські удари по українській енергетиці та логістиці вже змушували торговельні мережі переформатовувати постачання і посилювати захист складів.
