Уряд переписав правила «критичності»: бізнесу доведеться доводити незамінність, а бронь урізали до 95%
Кабмін вирішив влаштувати чергову ревізію для підприємців і оновив правила отримання та збереження статусу критично важливого бізнесу, про що повідомляє видання Forbes Ukraine. Тепер гарних фінансових звітів і вчасно сплачених податків замало — керівництву доведеться буквально на пальцях пояснювати державі, що без них усе розвалиться.
Кабінет міністрів України 27 жовтня оновив порядок, за яким бізнес отримує та підтверджує статус критично важливого підприємства, повідомляє Forbes Ukraine. Для продовження або отримання статусу тепер потрібно не лише відповідати формальним показникам, а й доводити, що зупинка компанії завдасть шкоди державі.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що нові правила стосуються передусім підприємств, які прагнуть бронювати працівників під час мобілізації. Уряд звузив і водночас деталізував критерії: тепер бізнес має підтвердити свою значущість для обороноздатності, життєзабезпечення населення, роботи критичної інфраструктури або макрофінансової стійкості держави.
Що змінилося
Базових фінансових чи галузевих показників більше недостатньо. Роботодавець має додатково обґрунтувати, чому саме його діяльність не можна зупиняти без шкоди для держави. Це означає, що формальний набір документів для багатьох компаній стане складнішим і об’ємнішим.
Підприємство також повинно працювати в одній із 13 критичних сфер. До них віднесли оборонно-промисловий комплекс, паливно-енергетичний комплекс, аварійно-рятувальні служби, добувну й переробну промисловість, будівництво, агровиробництво і продовольчу безпеку, транспорт і логістику, ІТ, зв’язок, банківську діяльність, охорону здоров’я та роздрібну торгівлю.
Перелік сфер можуть розширювати за поданням профільного центрального органу виконавчої влади або обласної військової адміністрації – за погодженням із Координаційним центром.
Що буде з уже наданою критичністю
За даними Forbes Ukraine, критерії вже погодили на 90%: їх переглянули всі міністерства та обласні військові адміністрації. Після реєстрації відповідних актів у Міністерстві юстиції підприємства, які отримали статус за вже неактуальними критеріями, його втратять.
Втім, такий бізнес зможе одразу подати нову заявку – вже за чинними підставами. Для підприємств, у яких критерії не змінювалися, документи подаватимуть у звичайному порядку за 2–3 місяці до завершення строку дії статусу.
Окремо уряд передбачив перехідний період. Статус критичності, який завершується в листопаді–грудні 2026 року, планують автоматично продовжити до 1 лютого 2027 року.
Бронювання працівників і квоти
Підприємства паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу мали до 10 листопада 2026 року привести обсяги бронювання до квоти 95%. Бронювання фахівців, залучених до виробничих процесів та аварійно-відновлювальних робіт, при цьому мають зберегти.
Якщо підприємство не дотримується квоти понад 10 робочих днів, статус критичності можуть скасувати. Це означає, що бізнесу доведеться ретельніше стежити не лише за показниками діяльності, а й за кадровою структурою.
Після оновлення правил підприємства, які хочуть зберегти статус критично важливих, мають адаптувати документи та критерії під нові вимоги, інакше ризикують втратити право на бронювання працівників.
Контекст
Наприкінці травня 2026 року Мінекономіки вже анонсувало нові підходи до бронювання працівників від мобілізації. Тоді уряд підвищив мінімальний поріг середньої зарплати до 25 941 грн і запровадив чіткіші правила для бронювання сумісників.
Також міністерства та обласні військові адміністрації затвердили нові галузеві вимоги. Підприємства мали підтвердити відповідність цим критеріям до 1 вересня.
Критерії для агросектору змінювали двічі. Спершу Мінекономіки підняло поріг площі з 500 до 1000 га, а річного доходу – з 20 до 40 млн грн, а згодом Мінагрополітики знизило площу до 200 га, а виручку до 20 млн грн. Зміни набрали чинності 18 жовтня 2026 року.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що уряд уже переглядав правила критичності підприємств і бронювання працівників, а бізнесу доводилося підлаштовуватися під нові критерії та квоти. Нинішнє оновлення продовжує цю тенденцію – держава послідовно посилює вимоги до компаній, які претендують на особливий статус.
